Відмінності між версіями «Звірник»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:5-1.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:5-1.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:409171.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:1529382275 11-56-91.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 23:05, 4 листопада 2018
Звірни́к, -ка, м. Звѣринецъ. Вх. Лем. 418.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення, значення слова «звіринець»: ЗВІРИ́НЕЦЬ, нця, чол. Спеціально обладпане місце, територія з приміщеннями, клітками, де тримають різних звірів для показу. — Двадцять чотири [тигри] живцем піймав [Глушака] для звіринців. Усього бувало в житті (Олександр Довженко, I, 1958, 101); // збірн. Клітки з різними звірами для показу. Після обіду мама раптом оголосила, що до міста приїхав звіринець з мавпами, леопардами і ведмедями (Юрій Смолич, II, 1958, 102); [Лука:] У нашому селі почував мандрівний звіринець (Ярослав Галан, I, 1960, 458); * У порівняннях. Кашель не давав йому спокою. Він бухикав, гавкав, вив, ричав, як цілий звіринець (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 434).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 484.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
