|
|
Рядок 21: |
Рядок 21: |
| | | |
| ==Це цікаво== | | ==Це цікаво== |
− | дієслово недоконаного виду
| + | |
− | Словник відмінків
| + | |
− | Словник синонімів
| + | |
− |
| + | |
− | Словник відмінків
| + | |
− | Інфінітив ди́ркати
| + | |
− | однина множина
| + | |
− | Наказовий спосіб
| + | |
− | 1 особа ди́ркаймо
| + | |
− | 2 особа ди́ркай ди́ркайте
| + | |
− | МАЙБУТНІЙ ЧАС
| + | |
− | 1 особа ди́ркатиму ди́ркатимемо, ди́ркатимем
| + | |
− | 2 особа ди́ркатимеш ди́ркатимете
| + | |
− | 3 особа ди́ркатиме ди́ркатимуть
| + | |
− | ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
| + | |
− | 1 особа ди́ркаю ди́ркаємо, ди́ркаєм
| + | |
− | 2 особа ди́ркаєш ди́ркаєте
| + | |
− | 3 особа ди́ркає ди́ркають
| + | |
− | Активний дієприкметник
| + | |
− |
| + | |
− | Дієприслівник
| + | |
− | ди́ркаючи
| + | |
− | МИНУЛИЙ ЧАС
| + | |
− | чол. р. ди́ркав ди́ркали
| + | |
− | жін. р. ди́ркала
| + | |
− | сер. р. ди́ркало
| + | |
− | Активний дієприкметник
| + | |
− |
| + | |
− | Пасивний дієприкметник
| + | |
− |
| + | |
− | Безособова форма
| + | |
− |
| + | |
− | Дієприслівник
| + | |
| ди́ркавши | | ди́ркавши |
| Словник синонімів | | Словник синонімів |
Версія за 14:48, 4 листопада 2018
Диркати, -каю, -єш, гл. = Дирчати 2. Деркач диркає, дирчить: дир, дир. Вх. Пч. II. 10.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ДИРКАТИ, ає, недок., розм. Те саме, що деренчати. По всьому селу по бідняцьких дворах дзвеніли сокири, гупали ломи, диркали пилки (Андрій Головко, А. Гармаш, 1971, 491);
// Діючи, утворювати різкі, сухі звуки, що нагадують тріск (про автоматичну зброю, механізми тощо). Над самими хатами пропливає знайомий літак, заходячи на посадку. Мотор диркає в повітрі й стихає (Юрій Яновський, II, 1954, 219).
Ілюстрації
|
Медіа
Див. також
Мото "арена"
Це цікаво
ди́ркавши
Словник синонімів
ДЕРЕНЧА́ТИ (видавати або утворювати уривчасті, найчастіше дзвінкі звуки перев. при трясінні, тремтінні тощо), ДЕРЧА́ТИ[ДИРЧА́ТИ], ДЕРКОТА́ТИ[ДЕРКОТІ́ТИ]підсил.,ДЕРЕНЬКОТА́ТИ[ДЕРЕНЬКОТІ́ТИ]підсил.,ДРЕНЧА́ТИрозм.,ДЖЕРГОТА́ТИ[ДЖЕРГОТІ́ТИ]розм.,ДЖЕРКОТА́ТИ[ДЖЕРКОТІ́ТИ]розм.,ДИ́РКАТИдіал.В ранковій тиші з боку колодязя деренчало залізне колесо дворамного насоса (М. Томчаній); Ці дурноверхі птиці [сороки] скрипіли, дирчали й стрекотіли з такою силою, що їх було чути аж з третьої дачі (В. Винниченко); Вибравшись на твердіше, він [мотоцикл] знову переможно деркоче, мчить вперед так, наче хоче злетіти в повітря (О. Гончар); Колеса деркотіли, аж ніби кричали (І. Нечуй-Левицький); Як розбитий горнець, то завше деренькоче (Словник Б. Грінченка); Панотець.. хріп, аж вікна дренчали (А. Свидницький); Тихенько, по-джмелиному, джерґотів дріт (В. Козаченко); Цокають сокири, джеркотять пилки (А. Шиян); По широкому степу на чвертках, на осьминах шархали коси, диркали серпи (А. Головко). - Пор. бряжча́ти, 1. дзвені́ти.
Зовнішні посилання
|