Відмінності між версіями «Айкати»
м (визначення айкати) |
|||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
А́ЙКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Говорити, скрикувати «ай». | А́ЙКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Говорити, скрикувати «ай». | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
+ | . А́ЙКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Говорити, скрикувати «ай». | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 25. | ||
+ | |||
+ | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
+ | Ай! I, меж. Ай, ахъ! — выраженіе испуга, боли. Ай-ай-ай! закричу, їй же то Богу закричу! Шевч. 306. Употребляется также для выраженія похвалы. Я заслужив був собі лошака такого гарного, що й ай, а він наслав вовків, а вони й ззіли. Рудч. Ск. І. 94. | ||
+ | Ай! II, сз. Да, но. Не любив бим дівчиноньку, ай хороша врода! Гол. IV. 459. | ||
+ | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
+ | А́ЙКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Говорити, скрикувати "ай". | ||
+ | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 25. | ||
+ | |||
+ | АЙ1, виг. | ||
+ | 1. Виражає біль, переляк, страх і т. ін. — Не дивіться на мене. — Коли я хочу. — ..Тільки насмільтесь. — Уже насміливсь. — Ай! (Коцюб., II, 1955, 213); Кінський тупіт вже на вигоні. Бахнуло од волості. Ай, горе ж яке! (Головко, II, 1957, 354). | ||
+ | 2. Виражає незадоволення, докір, осуд, жаль і т. ін. — Яковось-то жилося тобі, серденько, самій? — питає стара. — Ай, бабусечко! Що там розказувати! Нуда така! (Вовчок, І, 1955, 104). | ||
+ | 3. Виражає подив, захоплення, схвалення і т. ін. Ай! Як тут гарно! (Коцюб., II, 1955, 111). | ||
+ | АЙ2, спол., діал. Уживається для поєднання сурядних речень або членів речення із значенням протиставлення; та, але. | ||
+ | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 25. | ||
+ | |||
+ | ==Іноземні словники== | ||
+ | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
+ | а́йкати | ||
+ | дієслово недоконаного виду | ||
+ | розм. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Орфографічний словник української мови. 2005. | ||
+ | |||
+ | айкання | ||
+ | -я, с. | ||
+ | Дія за знач. айкати. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005 | ||
+ | айкати | ||
+ | -аю, -аєш, недок., розм. | ||
+ | Говорити, скрикувати "ай". | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Айкати.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Айкати1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Айкати2.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube| fPQV-hmCUy4}} | ||
+ | ==Цікаві факти== | ||
+ | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
+ | «Айка́й» — удмуртський державний (з 1993) театр фольклорної пісні. Складається з 16 осіб, в тому числі в хорі — 11 осіб, в інструментальній групі — 5 осіб | ||
+ | 2 КБ (162 слова) - 03:31, 15 квітня 2013 | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Версія за 22:53, 15 листопада 2018
А́йкати, -каю, -єш, гл. = Ая́йкати. Желех.
А́ЙКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Говорити, скрикувати «ай».
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
. А́ЙКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Говорити, скрикувати «ай». Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 25.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Ай! I, меж. Ай, ахъ! — выраженіе испуга, боли. Ай-ай-ай! закричу, їй же то Богу закричу! Шевч. 306. Употребляется также для выраженія похвалы. Я заслужив був собі лошака такого гарного, що й ай, а він наслав вовків, а вони й ззіли. Рудч. Ск. І. 94. Ай! II, сз. Да, но. Не любив бим дівчиноньку, ай хороша врода! Гол. IV. 459.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
А́ЙКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Говорити, скрикувати "ай". Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 25.
АЙ1, виг. 1. Виражає біль, переляк, страх і т. ін. — Не дивіться на мене. — Коли я хочу. — ..Тільки насмільтесь. — Уже насміливсь. — Ай! (Коцюб., II, 1955, 213); Кінський тупіт вже на вигоні. Бахнуло од волості. Ай, горе ж яке! (Головко, II, 1957, 354). 2. Виражає незадоволення, докір, осуд, жаль і т. ін. — Яковось-то жилося тобі, серденько, самій? — питає стара. — Ай, бабусечко! Що там розказувати! Нуда така! (Вовчок, І, 1955, 104). 3. Виражає подив, захоплення, схвалення і т. ін. Ай! Як тут гарно! (Коцюб., II, 1955, 111). АЙ2, спол., діал. Уживається для поєднання сурядних речень або членів речення із значенням протиставлення; та, але. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 25.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
а́йкати дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
айкання -я, с. Дія за знач. айкати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005
айкати
-аю, -аєш, недок., розм.
Говорити, скрикувати "ай".
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Ілюстрації
Медіа
Цікаві факти
Матеріал з Вікіпедії
«Айка́й» — удмуртський державний (з 1993) театр фольклорної пісні. Складається з 16 осіб, в тому числі в хорі — 11 осіб, в інструментальній групі — 5 осіб 2 КБ (162 слова) - 03:31, 15 квітня 2013