Відмінності між версіями «Кандиба»
(→Цікаві факти) |
|||
| Рядок 23: | Рядок 23: | ||
Чари ночі<br /> | Чари ночі<br /> | ||
| − | Олесь Олександр(Кандиба) | + | Олесь Олександр(Кандиба)<br /> |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | Сміються, плачуть солов'ї<br /> | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | І б'ють піснями в груди:<br /> | |
| − | + | ||
| − | І | + | |
| − | + | ||
| − | + | "Цілуй, цілуй, цілуй її, —<br /> | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | Знов молодість не буде!<br /> | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | + | Ти не дивись, що буде там,<br /> | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | Чи забуття, чи зрада:<br /> | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | І сміло йди під дзвін чарок | + | Весна іде назустріч вам,<br /> |
| − | З вогнем, з піснями в гості | + | |
| − | На свято радісне квіток, | + | Весна в сей час вам рада.<br /> |
| − | Кохання, снів і млості. | + | |
| − | Загине все без вороття: | + | |
| − | Що візьме час, що люди, | + | На мент єдиний залиши<br /> |
| − | Погасне в серці багаття, | + | |
| − | І захолонуть груди. | + | Свій сум, думки і горе —<br /> |
| + | |||
| + | І струмінь власної душі<br /> | ||
| + | |||
| + | Улий в шумляче море.<br /> | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Лови летючу мить життя!<br /> | ||
| + | |||
| + | Чаруйсь, хмелій, впивайся<br /> | ||
| + | |||
| + | І серед мрій і забуття<br /> | ||
| + | |||
| + | В розкошах закохайся.<br /> | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Поглянь, уся земля тремтить<br /> | ||
| + | |||
| + | В палких обіймах ночі,<br /> | ||
| + | |||
| + | Лист квітці рвійно шелестить,<br /> | ||
| + | |||
| + | Траві струмок воркоче.<br /> | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Відбились зорі у воді,<br /> | ||
| + | |||
| + | Летять до хмар тумани...<br /> | ||
| + | |||
| + | Тут ллються пахощі густі,<br /> | ||
| + | |||
| + | Там гнуться верби п'яні.<br /> | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Як іскра ще в тобі горить<br /> | ||
| + | |||
| + | І згаснути не вспіла, —<br /> | ||
| + | |||
| + | Гори! Життя — єдина мить,<br /> | ||
| + | |||
| + | Для смерті ж — вічність ціла.<br /> | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Чому ж стоїш без руху ти,<br /> | ||
| + | |||
| + | Коли ввесь світ співає?<br /> | ||
| + | |||
| + | Налагодь струни золоті:<br /> | ||
| + | |||
| + | Бенкет весна справляє.<br /> | ||
| + | |||
| + | |||
| + | І сміло йди під дзвін чарок<br /> | ||
| + | |||
| + | З вогнем, з піснями в гості<br /> | ||
| + | |||
| + | На свято радісне квіток,<br /> | ||
| + | |||
| + | Кохання, снів і млості.<br /> | ||
| + | |||
| + | Загине все без вороття:<br /> | ||
| + | |||
| + | Що візьме час, що люди,<br /> | ||
| + | |||
| + | Погасне в серці багаття,<br /> | ||
| + | |||
| + | І захолонуть груди.<br /> | ||
| + | |||
| + | |||
| + | І схочеш ти вернуть собі,<br /> | ||
| + | |||
| + | Як Фауст, дні минулі...<br /> | ||
| + | |||
| + | Та знай: над нас — боги скупі,<br /> | ||
| + | |||
| + | Над нас — глухі й нечулі..."<br /> | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . | . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . | ||
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . | . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . | ||
| − | Сміються, плачуть солов'ї | + | Сміються, плачуть солов'ї<br /> |
| − | І б'ють піснями в груди: | + | |
| − | "Цілуй, цілуй, цілуй її — | + | І б'ють піснями в груди:<br /> |
| − | + | ||
| + | "Цілуй, цілуй, цілуй її —<br /> | ||
| + | Знов молодість не буде!"<br /> | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Версія за 14:57, 2 листопада 2018
Канди́ба, -би, ж. Плохая лошадь, кляча. Желех. Бачили, яку кандибу Криженко купив у ярмарку? Там же й кандиба! Висока така, що й під повітку не підійде, а сама така, шо так їй кістки й повилазили. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
кандиба -и, ж. Слабка конячина, шкапа. Олекса́ндр Іва́нович Канди́ба (23 листопада [5 грудня] 1878, Білопілля, Харківська губернія (нині — Сумська область) — 22 липня 1944, Прага, Протекторат Богемії та Моравії) — український письменник, поет, драматург, представник символізму. Свої твори публікував під псевдонімом Олександр Олесь. Батько поета та політичного діяча Олега Ольжича.
Ілюстрації
| |
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
Чари ночі
Олесь Олександр(Кандиба)
Сміються, плачуть солов'ї
І б'ють піснями в груди:
"Цілуй, цілуй, цілуй її, —
Знов молодість не буде!
Ти не дивись, що буде там,
Чи забуття, чи зрада:
Весна іде назустріч вам,
Весна в сей час вам рада.
На мент єдиний залиши
Свій сум, думки і горе —
І струмінь власної душі
Улий в шумляче море.
Лови летючу мить життя!
Чаруйсь, хмелій, впивайся
І серед мрій і забуття
В розкошах закохайся.
Поглянь, уся земля тремтить
В палких обіймах ночі,
Лист квітці рвійно шелестить,
Траві струмок воркоче.
Відбились зорі у воді,
Летять до хмар тумани...
Тут ллються пахощі густі,
Там гнуться верби п'яні.
Як іскра ще в тобі горить
І згаснути не вспіла, —
Гори! Життя — єдина мить,
Для смерті ж — вічність ціла.
Чому ж стоїш без руху ти,
Коли ввесь світ співає?
Налагодь струни золоті:
Бенкет весна справляє.
І сміло йди під дзвін чарок
З вогнем, з піснями в гості
На свято радісне квіток,
Кохання, снів і млості.
Загине все без вороття:
Що візьме час, що люди,
Погасне в серці багаття,
І захолонуть груди.
І схочеш ти вернуть собі,
Як Фауст, дні минулі...
Та знай: над нас — боги скупі,
Над нас — глухі й нечулі..."
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Сміються, плачуть солов'ї
І б'ють піснями в груди:
"Цілуй, цілуй, цілуй її —
Знов молодість не буде!"
Джерела та література
https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=848 http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B1%D0%B0