Відмінності між версіями «Лежун»
Рядок 5: | Рядок 5: | ||
===[http://sum.in.ua/s/almaz Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ===[http://sum.in.ua/s/almaz Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
1. розм. Те саме, що лежебок. — Вставай, лежню, ранок недалеко (Михайло Стельмах, II, 1962, 360); [Терпилиха:] Петро добрий парубок.., він не лежень, трудящий, з ним обідніти до злиднів не можна (Іван Котляревський, II, 1953, 18); Бісові лежні так позав'язували мішки з борошном, що як віз похилився набік, один мішок, скотившися, розв'язавсь (Борис Грінченко, I, 1963, 457). | 1. розм. Те саме, що лежебок. — Вставай, лежню, ранок недалеко (Михайло Стельмах, II, 1962, 360); [Терпилиха:] Петро добрий парубок.., він не лежень, трудящий, з ним обідніти до злиднів не можна (Іван Котляревський, II, 1953, 18); Бісові лежні так позав'язували мішки з борошном, що як віз похилився набік, один мішок, скотившися, розв'язавсь (Борис Грінченко, I, 1963, 457). | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
♦ Лежнем лежати див. лежати. | ♦ Лежнем лежати див. лежати. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
2. спец. Те саме, що лежак 1. Стара жінка з дівчатами вилізли на горище. За лежнем була купа старого дрантя (Леонід Первомайський, Невигадане життя, 1958, 270). | 2. спец. Те саме, що лежак 1. Стара жінка з дівчатами вилізли на горище. За лежнем була купа старого дрантя (Леонід Первомайський, Невигадане життя, 1958, 270). | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
3. Брус або колода, що звичайно лежить на землі і служить основою для чого-небудь. Для прошпарювання бочку встановлюють на лагах або лежнях (Садівництво і ягідництво, 1957, 297); А замшілі дубов? мости через рів невідомо коли й підіймалися, бо вже заросли їхні лежні на берегах рову густою травою (Павло Загребельний, Диво, 1968, 159). | 3. Брус або колода, що звичайно лежить на землі і служить основою для чого-небудь. Для прошпарювання бочку встановлюють на лагах або лежнях (Садівництво і ягідництво, 1957, 297); А замшілі дубов? мости через рів невідомо коли й підіймалися, бо вже заросли їхні лежні на берегах рову густою травою (Павло Загребельний, Диво, 1968, 159). | ||
Версія за 18:30, 1 листопада 2018
Лежун, -на́, м. = Лежень 1. Чуб. I. 262.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. розм. Те саме, що лежебок. — Вставай, лежню, ранок недалеко (Михайло Стельмах, II, 1962, 360); [Терпилиха:] Петро добрий парубок.., він не лежень, трудящий, з ним обідніти до злиднів не можна (Іван Котляревський, II, 1953, 18); Бісові лежні так позав'язували мішки з борошном, що як віз похилився набік, один мішок, скотившися, розв'язавсь (Борис Грінченко, I, 1963, 457).
♦ Лежнем лежати див. лежати.
2. спец. Те саме, що лежак 1. Стара жінка з дівчатами вилізли на горище. За лежнем була купа старого дрантя (Леонід Первомайський, Невигадане життя, 1958, 270).
3. Брус або колода, що звичайно лежить на землі і служить основою для чого-небудь. Для прошпарювання бочку встановлюють на лагах або лежнях (Садівництво і ягідництво, 1957, 297); А замшілі дубов? мости через рів невідомо коли й підіймалися, бо вже заросли їхні лежні на берегах рову густою травою (Павло Загребельний, Диво, 1968, 159).