Відмінності між версіями «Мулір»

Версія за 00:46, 1 листопада 2018

Мулір, -ра, м. = Муляр. Там муліри мур мурують. АД.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

МУ́ЛЯР, а, чол. Фахівець, майстер мурування. Муляр Никифор рано встав (Іван Франко, XIII, 1954, 309); [Річард:] Якби згубив кітару [кіфару] Аполлон і стратив голос, мурував би тільки, то певне б звався муляром, не богом (Леся Українка, III, 1952, 114); Він пригадав, як на заводі муляри мурували стіни нового корпусу (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 54).

Хто такий мулір

Мулір- це будівельний робітник, який виконує роботи з мурування або ремонту конструкцій зі штучних і природних будівельних матеріалів. Мулярами зводяться цегляні житлові будинки, промислові коплекси, гідротехнічні споруди і мости.

Слово муляр в українській мові має германське походження: або від сер.-в.-нім. mürære, або від нім. Maurer: можливо, через посередництво пол. murarz.

Часто муляра неправильно зовуть «каменярем»

Орфографія

мулір - іменник, чоловічий рід, істота

ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА

Називний мулір муліри

Родовий муляра мулірів

Давальний мулірові, муліру мулірам

Знахідний муліра мулірів

Орудний муляром мулірами

Місцевий на/у мулірі, мулірові на/у мулірах

Кличний муліре муліри

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання