Відмінності між версіями «Валок»
(→Джерела та література) |
(→Див. також) |
||
| Рядок 26: | Рядок 26: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | '''ВАЛОК , ВАЛЬОК''' | ||
| + | |||
| + | '''Валок''', '''-лка'''. Маленький вал; деталь інструмента, механізму, машини: згрібати сіно у валки, валок граблів, валок компресора. | ||
| + | '''Вальок, -лька'''. Грудка мокрої, переважно замішаної з соломою глини для обмазування стін або спорудження глиняних будівель. | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Версія за 20:26, 31 жовтня 2018
Валок, -лка, м. 1) Ум. отъ вал. 2) Часть граблей, на которой укрѣплены зубья. Шух. І. 166. 3) Брусъ бороны, въ который вставлены зубья. Чуб. VII. 401. 4) Часть ткацкаго снаряда шпурів. МУЕ. ІІІ. 21. 5) Часть друлівника. Шух. І. 277. 6) Часть мотовила. Шух. І. 150. 7) = Вал 4. Ополудні гребли сіно і в волочки клали щільно. Мет. 315. Ум. Валочок. 8) = Качалка 1. Тісто роскачують валком. МУК. І. 103.
Зміст
Сучасні словники
ВАЛОК 1,-лка, чол., с. г. Зменш. до вал 1 2. [Денис:] Гляди, перевертай траву щоразу, та підбивай вгору, і валок не крутий клади (Марко Кропивницький, II, 1958, 430); Ти цілий день в густі валки гребла Напоєне вином і медом сіно (Максим Рильський, I, 1956, 149); Покірно лягають на стерню валки — дівчата швидко в'яжуть їх у снопи (Василь Минко, Повна чаша, 1950, 58).
2. Частина граблів, борони, на якій укріплені зуби. Василь.. зо зла так і швирнув [швиргонув] граблі з конюшні, що валок дістав аж до кухонь, а граблище.. перебилося (Панас Мирний, IV, 1955, 173).
3. Те саме, що качалка. Тісто розкачують валком (Словник Грінченка).
4. техн. Зменш. до вал 3. Практикуючий хлопець кинувся з валком, пасочком мокрого паперу й щіткою, щоб відбити наскладаний рукопис до коректи (Іван Франко, VI, 1951, 254); Наш завод є одним з основних поставщике сталевих вуглецевих валків для прокатних станів (Наука і життя, 12, 1956, 13); Валка для паперу в машинці не було (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 133).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
ВАЛОК , ВАЛЬОК
Валок, -лка. Маленький вал; деталь інструмента, механізму, машини: згрібати сіно у валки, валок граблів, валок компресора. Вальок, -лька. Грудка мокрої, переважно замішаної з соломою глини для обмазування стін або спорудження глиняних будівель.
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 285.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 285.
http://slovopedia.org.ua/32/53394/30211.html
https://uk.worldwidedictionary.org/валок
