Відмінності між версіями «Гарем»
(→Джерела та література) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:U_II_FF.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:U_II_FF.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:J_D_R_P.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:J_D_R_P.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:R_GGUJ_G.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|} | |} | ||
Версія за 20:19, 31 жовтня 2018
Гарем, -му, м. 1) Гаремъ. Роскошуй в своїх гаремах. Шевч. 613. Гареми мусульманські забреніли дівчатами вродливими й жінками. К. МБ. XI. 152. 2) Отъ двадцати до тридцати соединенныхъ плотовъ сплавнаго дерева (тальб), идущихъ одинъ за другимъ. Шух. І. 181.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Жіноче приміщення у будинку багатих мусульман. Грек розказував про східні гареми, про афінських грекинь (Нечуй-Левицький, I, 1956, 344); Стоять з гарему звалища сумні, Садок і башта, тут в колишні дні Вродливі бранки вроду марнували (Леся Українка, I, 1951, 71).
2. перен. Мешканки цього приміщення, жінки багатого мусульманина. Саул, не будучи дурак, Набрав гарем собі чималий Та й заходився царювать (Тарас Шевченко, II, 1953, 352); * Образно. Червоний півень, схожий на сердитого турка в чалмі, .. щось тривожне крикнув на курячий гарем (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 95).
Ілюстрації
|
|
|
|
