Відмінності між версіями «М’яло»

Версія за 15:52, 31 жовтня 2018

М’я́ло и мня́ло, -ла, с. 1) Деревянный песть. Як ухвачу м’яло, виб’ю тобі зуби. Чуб. V. 696. 2) Мямля.

Сучасні словники

М’яло — рід рослин родини глухокропивових. Усі види дуже запашні, більшість з них містить багато ментолу. Слово «м'ята» є «словом-вандервортом», поширеним у багатьох мовах і похідним від спільного джерела: праслов. *męta, *męty походить від грец. μίνθη, через латинське, й можливо, германське посередництво[1]. Рослини роду м'ят суттєво різняться за хімічним складом утворених при метаболізмі летких речовин — метаболітів, так званих ЛАР. Це проявляється в різному запаху, та в різному складі ефірних олій

Див. також

М'яла широко використовується — в харчових продуктах, в косметиці — м'ята японська (Mentha arvensis) і м'ята перцева (Mentha piperita), в фітотерапії та ароматерапії (м'ята перцева, м'ята водяна (Mentha aquatica), м'ята болотна (Mentha pulegium), та ін.) а також в фармакології (переважно настоянка м'яти перцевої). Із свіжої та висушеної трави м'яти перегонкою одержують ефірну олію, з якої одержують натуральний ментол (переважно кристализаціею при −40 °C). При вживанні у великих кількостях м'ята може стати причиною погіршення сну, серцевих болів і зниження лібідо у чоловіків. М'ята протипоказана у разі індивідуальної непереносимості, під час вагітності і лактації та дітям до 5 років

Джерела та література

Зовнішні посилання