Відмінності між версіями «Творіння»
Рядок 29: | Рядок 29: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
+ | https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F+ | ||
+ | https://www.jw.org/uk/%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97/%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B0-%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BD%D1%96/%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%BD%D1%96-%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BD%D1%96/%D1%88%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%B2%D1%80%D0%B8-%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F/ | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== |
Поточна версія на 17:18, 30 жовтня 2018
Творі́ння, -ня, с. = Твір 1. Гоже, не гоже творіння боже. Шейк. Ум. Творіннячко.
Сучасні словники
ТВОРІ́ННЯ, я, сер.
1. Дія за значенням творити 1, 4; будування. Щасливий,.. Хто креслив сміливі склепіння, Хто різав литво голубе, Замисленим щастям творіння Звеличуючи себе (Микола Бажан, Роки, 1957, 261); Фантастичний, казковий елемент майже зовсім відсутній у думах, тоді як у російських билинах, сербських та болгарських піснях йому відведено чимале місце. Це, безперечно, пояснюється часом і умовами творіння (Максим Рильський, IX, 1962, 231).
2. Продукт творчості, діяльності людини. — Прости, що я все життя належав деревам.. — Вони — моє творіння (Олександр Довженко, I, 1958, 439); Ця непоказна на вигляд скрипка була величним творінням Страдіваріуса (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 187); Коли настає день спуску [судна] — він виливається тут у справжнє свято труда, тисячі людей напружено стежать за творінням рук своїх (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 342); // Те, що створено природою. Багато написано про квіти — чудові творіння природи (Літературна Україна, 29.V 1962, 4); // перев. мн. Твори літератури, мистецтва. Шуми, шуми, могутній дубе, віттям! Творінь великих слухав ти рядки... (Любов Забашта, Вибр., 1958, 112); Радянським людям дорогі здобутки культури всіх народів, видатні творіння письменників, композиторів, художників (Комуніст України, 5, 1967, 8); Творча індивідуальність митця неминуче відбивається в його творіннях (Мистецтво, 1, 1956, 9).
3. розм. Жива істота. Як і куди просуватись могли б лусконосні творіння [риби], Якби вода не давала їм місця? (Микола Зеров, Вибр., 1966, 134); // Про людину. — Чи розумієш ти мене, нещасне творіння? (Степан Васильченко, I, 1959, 187).
Ілюстрації
Медіа
. . .Див. також
https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F+ https://www.jw.org/uk/%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97/%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B0-%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BD%D1%96/%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%BD%D1%96-%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BD%D1%96/%D1%88%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%B2%D1%80%D0%B8-%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F/
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 39. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 572. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 39. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 391.