Відмінності між версіями «Вужака»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Serpent.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos_67333435-stock-photo-silhouette-of-the-two-people.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos_67333435-stock-photo-silhouette-of-the-two-people.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Podrugi-2-700x467.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Podrugi-2-700x467.jpg|x140px]] | ||
Версія за 19:42, 29 жовтня 2018
Зміст
Словник Грінченка
Вужака, -ки, м. Ужъ, большой ужъ.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВУЖА́КА, и, чол. Збільш. до вуж. Вужака, вистежений нами в траві чи кущах, правив нам за величезну гадюку — пітона (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 36); * У порівняннях. Обкрутившися вужакою по долині, випливав [потік] на захід (Іван Франко, VI, 1951, 22).
Синонімічний словник української мови
Вужака іменник чоловічого роду, істота.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
