Відмінності між версіями «Корба»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ко́рба, -би, '''''ж. ''Ручка, рукоятка (къ пороту, къ колесу въ машинѣ, къ круглому смычку '''ліри'''). Шух. І. 103. ''Корбу крутить, ліра грає. ''Ном. № 12484. | '''Ко́рба, -би, '''''ж. ''Ручка, рукоятка (къ пороту, къ колесу въ машинѣ, къ круглому смычку '''ліри'''). Шух. І. 103. ''Корбу крутить, ліра грає. ''Ном. № 12484. | ||
[[Категорія:Ко]] | [[Категорія:Ко]] | ||
| − | == | + | ==Словник української мови: в 11 тт.== |
| − | + | '''КО́РБА''', и, ж. | |
| + | 1. Пристрій з ручкою, яку крутять для надання обертального руху валові, для заведення машини тощо. Василь крутив корбу, в діжці шуміло, і в дірочку товстою цівкою плинув свіжий вишневий мед (Вас., Вибр., 1954, 275); Трактор чхнув, здригнувся. За кожним обертом корби у нього всередині щось прокидалось, гурчало (Рад. Укр., 5.IV 1959, 3). | ||
| + | |||
| + | 2. Те саме, що ко́ло́ворот2 2. Меланхолійно поскрипували корби, якими спускано робітників у глибінь (Фр., VIII, 1952, 399); Десь у селищі брязнуло об цямрину відро і, немов чайка спросоння, закигикала корба (Ткач, Арена, 1960, 25). | ||
==Термін== | ==Термін== | ||
Версія за 14:38, 29 жовтня 2018
Ко́рба, -би, ж. Ручка, рукоятка (къ пороту, къ колесу въ машинѣ, къ круглому смычку ліри). Шух. І. 103. Корбу крутить, ліра грає. Ном. № 12484.
Зміст
Словник української мови: в 11 тт.
КО́РБА, и, ж.
1. Пристрій з ручкою, яку крутять для надання обертального руху валові, для заведення машини тощо. Василь крутив корбу, в діжці шуміло, і в дірочку товстою цівкою плинув свіжий вишневий мед (Вас., Вибр., 1954, 275); Трактор чхнув, здригнувся. За кожним обертом корби у нього всередині щось прокидалось, гурчало (Рад. Укр., 5.IV 1959, 3).
2. Те саме, що ко́ло́ворот2 2. Меланхолійно поскрипували корби, якими спускано робітників у глибінь (Фр., VIII, 1952, 399); Десь у селищі брязнуло об цямрину відро і, немов чайка спросоння, закигикала корба (Ткач, Арена, 1960, 25).
Термін
Згідно зі Словарем Грінченка, словом «руків'я» називалася «рукоятка — наприклад, у хреста, хоругви»[1]. Щодо руків'я взагалі, ручки наведено слово «держак», а також «держално», «держало»[2][3].
Види
Залежно від типу інструмента, знаряддя, руків'я може мати спеціальні назви:
Батожи́льно, батожи́сько, пу́жално, діал. пужа́к — руків'я батога, пуги Гра́блище, гра́блисько, заст. граби́льно — руків'я граблів[4][5] Дре́вко, держак — палиця, до якої кріпиться прапор Дужка — руків'я відра, кошика Ефес — руків'я холодної зброї з довгим клинком Заступень, заступи́лно — держак заступа[6][7] Кісся́ — руків'я коси[8] Колодка — руків'я ножа Коцюби́лно[9](коцюби́льно)[10] або кочержи́лно[11] (кочержи́льно)[12] — держак коцюби (кочерги) Лопати́лно — держак лопати[13] Милі́н, млін, погонач, жорнівка — руків'я ручних жорен[14] Мітли́ще — держак мітли[15] Ратище — держак списа, іншої держакової зброї Рогачи́лно — руків'я рогача Сапи́льно — держак сапи Сокирище, топорище, топорисько — руків'я сокири[16][17][18] Ціпи́лно, заст. ціпильно, ціпильна, ціпило — руків'я ціпа Чаплиї́льно — руків'я чаплії[19] Чепіга — кожне з двох руків'їв плуга[20] Руків'я вил, мотичок, ключок не мають спеціальних назв, їх називають просто держаками. Замість «лопатилно» щодо руків'я лопати зараз теж вживається слово «держак».
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
1. Руків'я // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
2. Держално // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
3. Держало // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
