Відмінності між версіями «Жінчин»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ЖІ́НЧИН, а, е. Належний жінці (у 3 знач.). Не тямлячи себе, почав він викидати жінчине добро у відчинені до сіней двері (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 30); Якщо не вдасться йому знайти роботи, то він за жінчині гроші зможе стати пайщиком в якому-небудь рентабельному підприємстві (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 526); | |
| + | // Стос. до жінки. На хутір приїхав жінчин брат Верига з дочкою (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 5). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 08:42, 29 жовтня 2018
Жінчин, -на, -не. Женинъ, принадлежащій женѣ. Він в жінчиних мотнувсь патинках. Котл. Ен. Хома з того часу зарікся коней купувати та жінчине вередування сповняти. Рудч. Ск. II. 177.
Зміст
Сучасні словники
ЖІ́НЧИН, а, е. Належний жінці (у 3 знач.). Не тямлячи себе, почав він викидати жінчине добро у відчинені до сіней двері (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 30); Якщо не вдасться йому знайти роботи, то він за жінчині гроші зможе стати пайщиком в якому-небудь рентабельному підприємстві (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 526); // Стос. до жінки. На хутір приїхав жінчин брат Верига з дочкою (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 5).
Ілюстрації
|
|
|
|
