Відмінності між версіями «Чорноземля»
(→Ілюстрації) |
(→Медіа) |
||
Рядок 36: | Рядок 36: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|1vNXVKo5EDk}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== |
Версія за 22:54, 28 жовтня 2018
Чорноземля, -лі, ж. Черноземъ.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Чорно́зем — тип ґрунту, що розвивається в умовах суббореального слабоаридного клімату з добре вираженою сезонною контрастністю під степовою і лучно-степовою рослинністю на пористих карбонатних породах — лесах і лесовидних суглинках. Чорноземи поширені переважно на платформних рівнинах, але зустрічаються також островами серед інших ґрунтів у міжгірських западинах, улоговинах і на слабоеродованих схилах гірських систем. Формування чорноземів зумовлено особливостями біологічного колообігу — великою кількістю хімічних елементів, які залучаються у щорічні процеси утворення і трансформації органічної речовини, надходженням основної маси органічних решток всередину ґрунту, активною участю в розкладанні рослинних решток бактерій, актиноміцетів, безхребетних[1].
Для чорноземів характерна наявність двох основних генетичних горизонтів: Гумусового прогресивно-акумулятивного, що характеризується великою потужністю, високим вмістом гумусу при його поступовому зменшенні з глибиною, зернистою структурою. Карбонатно-акумулятивного. Види чорноземів виділяються за потужністю гумусового горизонту (в сантиметрах)[2]:
надпотужні > 120 потужні 80-120 середньопотужні 40-80 малопотужні 25-40 вкорочені <25 і за вмістом гумусу (в %) у гумусо-акумулятивному горизонті «Н»:
тучні > 9 середньогумусні 6-9 малогумусні 4-6 слабкогумусовані < 4
Чорноземи зазвичай мають зернисту структуру і завдяки цьому добре вбирають воду. Це створює сприятливі умови для живлення рослин і мікробіологічної діяльності. Родючість чорнозему висока і може бути ще збільшена за відповідних аґротехнічних заходів
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]