Відмінності між версіями «Уорати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Уорати, -рю, -реш, '''''гл. ''Вспахать извѣстное количество. ''Було в нас два воли: спряжуться з сусідом: нам трошки в’оруть, собі багато. ''Г. Барв. 267.  
 
'''Уорати, -рю, -реш, '''''гл. ''Вспахать извѣстное количество. ''Було в нас два воли: спряжуться з сусідом: нам трошки в’оруть, собі багато. ''Г. Барв. 267.  
ОРАТИ, орю, ореш, недок., перех. і неперех. Обробляти землю плугом, сохою. Раптом уявляється йому, що Семен оре на цій ниві; його плуг блискучим лемешем ріже поле скибою (Коцюб., І, 1955, 106); Яким Мачук орав у полі на ярину (Кобр., Вибр., 1954, 43); Орали двома парами биків. Першою - Тимко з Марком, а другою - Охрім Горобець із Денисом (Тют., Вир, 1964, 10); * Образно. Журба плугом по серцю оре (Укр.. присл.., 1955, 35); // перен., розм. Розпушувати, зривати поверхню чого-небудь. Її [пустиню] орали кінськії копита, Скородили списи, тьмив сонце дим (Фр., XIII, 1954, 281); Кулі різали гілля зовсім близько і орали землю на два кроки (Смолич, І, 1953, 93); Не відходячи один від одного, вони довго петляли в сліпому коловороті завії, падали, по пояс провалювались у замети і підводились, орючи сніги (Стельмах, Хліб.., 1959, 254).
+
 
 
[[Категорія:Уо]]
 
[[Категорія:Уо]]
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
ОРАТИ, орю, ореш, недок., перех. і неперех. Обробляти землю плугом, сохою. Раптом уявляється йому, що Семен оре на цій ниві; його плуг блискучим лемешем ріже поле скибою (Коцюб., І, 1955, 106); Яким Мачук орав у полі на ярину (Кобр., Вибр., 1954, 43); Орали двома парами биків. Першою - Тимко з Марком, а другою - Охрім Горобець із Денисом (Тют., Вир, 1964, 10); * Образно. Журба плугом по серцю оре (Укр.. присл.., 1955, 35); // перен., розм. Розпушувати, зривати поверхню чого-небудь. Її [пустиню] орали кінськії копита, Скородили списи, тьмив сонце дим (Фр., XIII, 1954, 281); Кулі різали гілля зовсім близько і орали землю на два кроки (Смолич, І, 1953, 93); Не відходячи один від одного, вони довго петляли в сліпому коловороті завії, падали, по пояс провалювались у замети і підводились, орючи сніги (Стельмах, Хліб.., 1959, 254).
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  

Версія за 23:17, 28 жовтня 2018

Уорати, -рю, -реш, гл. Вспахать извѣстное количество. Було в нас два воли: спряжуться з сусідом: нам трошки в’оруть, собі багато. Г. Барв. 267.

Сучасні словники

ОРАТИ, орю, ореш, недок., перех. і неперех. Обробляти землю плугом, сохою. Раптом уявляється йому, що Семен оре на цій ниві; його плуг блискучим лемешем ріже поле скибою (Коцюб., І, 1955, 106); Яким Мачук орав у полі на ярину (Кобр., Вибр., 1954, 43); Орали двома парами биків. Першою - Тимко з Марком, а другою - Охрім Горобець із Денисом (Тют., Вир, 1964, 10); * Образно. Журба плугом по серцю оре (Укр.. присл.., 1955, 35); // перен., розм. Розпушувати, зривати поверхню чого-небудь. Її [пустиню] орали кінськії копита, Скородили списи, тьмив сонце дим (Фр., XIII, 1954, 281); Кулі різали гілля зовсім близько і орали землю на два кроки (Смолич, І, 1953, 93); Не відходячи один від одного, вони довго петляли в сліпому коловороті завії, падали, по пояс провалювались у замети і підводились, орючи сніги (Стельмах, Хліб.., 1959, 254).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]