Відмінності між версіями «Дві»
(→Медіа) |
|||
Рядок 37: | Рядок 37: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 13:00, 20 листопада 2018
Дві, двох, чис. Имен. пад. ж. р. отъ два. Двѣ. Дві хаті. Дві нозі.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ДВА, чол. і сер., ДВІ, жін., двох, числ. кільк.
1. Назва числа 2 і його цифрового позначення. Що два, то не один (Номис, 1864, № 210); [Горлов:] Ти у військовій справі дважди [двічі] два не знаєш (Олександр Корнійчук, II, 1955, 12); У двійчастій системі за основу числа береться величина 2 (Наука і життя, 7, 1956, 4); // Кількість із двох одиниць. На той час суддями були: Якіїсь два Осли, Одна нікчемна Шкапа Та два стареньких цапа (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 74); Стулились краями дві половини — одна зелена, друга блакитна — й замкнули у собі сонце, немов, перлину (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 226); Подзвонили вранці, Що приїдуть у село два американц (Степан Олійник, Вибр., 1959, 128).
Два-три, один-два і т. ін. — уживається для приблизного позначення невеликої кількості чого-небудь, означає: декілька, небагато. Дві-три бджоли сновигали ліниво понад хрестом (Нечуй-Левицький, II, 1956, 262); Орест.. пробує здійнятись на ліктях над кріслом, щоб глянути на дорогу, але не може і в безсиллі опускається. Все оце триває недовго, не більше одної-двох хвилин (Леся Українка, II, 1951, 82); Зо два — приблизно два. Впав [Данило] на коня та й полинув, і не було його місяців зо два (Марко Вовчок, I, 1955, 97); Ось він уже разів зо два упірнув, знесилившись (Юрій Яновський, II, 1958, 17); Не раз, [і] не два; Не два, [і] не три — багато разів, тривалий час. — Я в пекло стежку протоптала, Я там не раз, не два бувала (Іван Котляревський, I, 1952, 126); Не дві, не три і не чотири [неділі]! Як тій болячці, як тій хирі, Громадою годили Тому борцеві... (Тарас Шевченко, II, 1963, 101).
♦ Чорта з два, вульг. — не вийде, так не буде. Дав би гривню, Щоб позирнуть на ті дива. Та чорта з два! (Тарас Шевченко, I, 1951, 240); — Молодий, білявий, високий.., — шепотіла Онися матері під самісіньким вухом, — але чорта з два: за дяка не піду; в нас високі пороги для дяків (Нечуй-Левицький, III, 1956, 30); Як дві краплі (каплі) води [схожий на кого] — дуже схожий, похожий на кого-, що-небудь; викапаний хто-небудь. Тюремний ескулап, середніх років кретин, що .. був, як дві каплі води, схожий на нашого Хлипала, охоче брав пацієнтів до того лазарету (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 197).
2. Те саме, що двійка 2.
3. розм. Декілька, небагато. — Я ось тільки ще два слова скажу, я тебе наздожену (Марко Вовчок, I, 1955, 206).
4. рідко. Означає «другий» при іменниках — власних назвах. За «Київ-Товарною два» гримотіло (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 29).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 216.