Відмінності між версіями «Теж»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ТЕЖ. | ||
| + | |||
| + | 1. присл. Те саме, що також 1, 2. Брати дивували, яка-то Галя гарна у чоботях, і мати хвалила теж (Марко Вовчок, I, 1955, 291); Русалка в очереті видає глухий стогін досади і зникає в тумані. Потерчата теж зникають (Леся Українка, III, 1952, 220); Що вдієш? У прикмети й забобони Рибалки вірять, та й мисливці теж (Максим Рильський, II, 1960, 122); Ходив теж по Алушті — по самих глухих вуличках (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 132); Роман довго розмовляв із старою і теж, як міг, утішав її (Михайло Стельмах, I, 1962, 611). | ||
| + | |||
| + | 2. част., розм. Уживається для вираження несхвального, іронічного або негативного ставлення до кого-, чого-небудь. — Теж арихметик [арифметик]! — капалась на чоловіка Сусана, — не міг розділити кілька рублів... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 370); — Я її [шинелю], тітонько, в скриню замкну, щоб діти мої й онуки дивились... — А, вигадуй! Стара шинеля, побита кулями, теж мені хвастощі(Олександр Довженко, I, 1958, 332). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 21:49, 28 жовтня 2018
Теж, нар. Также, то же. Я чув, і ти теж не глухий був. Шейк.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ТЕЖ.
1. присл. Те саме, що також 1, 2. Брати дивували, яка-то Галя гарна у чоботях, і мати хвалила теж (Марко Вовчок, I, 1955, 291); Русалка в очереті видає глухий стогін досади і зникає в тумані. Потерчата теж зникають (Леся Українка, III, 1952, 220); Що вдієш? У прикмети й забобони Рибалки вірять, та й мисливці теж (Максим Рильський, II, 1960, 122); Ходив теж по Алушті — по самих глухих вуличках (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 132); Роман довго розмовляв із старою і теж, як міг, утішав її (Михайло Стельмах, I, 1962, 611).
2. част., розм. Уживається для вираження несхвального, іронічного або негативного ставлення до кого-, чого-небудь. — Теж арихметик [арифметик]! — капалась на чоловіка Сусана, — не міг розділити кілька рублів... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 370); — Я її [шинелю], тітонько, в скриню замкну, щоб діти мої й онуки дивились... — А, вигадуй! Стара шинеля, побита кулями, теж мені хвастощі(Олександр Довженко, I, 1958, 332).
Ілюстрації
|
|
|
|
