Відмінності між версіями «Спасати»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | СПАСАТИ 2, аю, аєш, недок., СПАСТИ, су, сеш; мин. ч. спас, ла, ло; док., перех. | |
| − | + | 1. розм. Те саме, що рятувати. Сам [цар] спасав своїх мирян (Іван Котляревський, I, 1952, 289); — Хто такий? Чого тут лазиш? .. — Корову спасаю, самі знаєте, яке наше життя: все забирає німець. Голі й босі, хоч лягай та помирай (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 438); [Петро:] Галя прибігала до мене, уся в сльозах... Плаче, голосе [голосить]: спаси мене, спаси! Батько, каже, силують за Печарицю заміж (Панас Мирний, V, 1955, 177); Лаврін висмикнув з Мелащиних рук рогача і спас живоття трьом полумискам (Нечуй-Левицький, II, 1956, 362); — Товаришу начдив! ..Спасіть... — простогнав поранений Павлик Радецький і впав непритомний в обійми Щорса (Олександр Довженко, I, 1958, 183). | |
| + | |||
| + | 2. рел. За християнським віровченням — визволяти від вічних мук у загробному житті. Чорна риза не спасе, а біла в гріх не введе (Номис, 1864, № 205); — Святая сило! Спаси мене, мій боже милий! — Тілько й промовила [Марія] (Тарас Шевченко, II, 1963, 361). | ||
| + | Боже (господи і т. ін.) [тебе (мене і т. ін.)] спаси, заст. — уживається для вираження небажаності, недопустимості, заперечення чого-небудь. — Боже ж тебе спаси — не бий по людині, а бий по дровах (Гнат Хоткевич, I, 1966, 86); [Терещенко (перебиває):] Я різався? Боже спаси!.. Увесь час пасував. Мені незручно було одмовитись... Я карти ненавиджу! (Олександр Корнійчук, II, 1955, 299); Спасати (спасти) [свою] душу — у християнському віровченні — подвижництвом, постом, молитвами замолювати гріхи, визволятися від вічних мук у загробному житті. В ту пору була мода на пустельництво, то й він пішов до Тебаїди спасати душу (Іван Франко, IV, 1950, 157); [Кнуриха:] Ти ж сам крутив та вертів, та й довертівся до того, що одна [дочка] душу запакувала. Хай же хоч друга спасе свою (Панас Мирний, V, 1955, 84). | ||
[[Категорія:Сп]] | [[Категорія:Сп]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| + | СПАСАТИ 1, аю, аєш і рідше СПАСУВАТИ, ую, уєш, недок., СПАСТИ, су, сеш; мин. ч. спас, ла, ло; док., перех. | ||
| + | |||
| + | 1. Пасучи, давати худобі з'їдати траву, посіви і т. ін. Там чумаки ходять, В руках воли водять, Траву спасають (Павло Чубинський, V, 1874, 964); На безконечних просторах — лиш гуцул ще спасує маржинков [маржинкою] вершечки трав (Гнат Хоткевич, II, 1956, 155); Бувають.. випадки, коли озимина переростає і її спасують. Цього не слід допускати тому, що тварини витоптують рослини (Хлібороб України, 8, 1972, 17). | ||
| + | |||
| + | 2. З'їдати траву, посіви і т. ін. (про травоїдних тварин). Спасає зілля сивий оленець (Думи та історичні пісні, 1941, 164). | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:8f3bb0cc202f907d337e1444b7b2982e.jpeg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sonnik-spasat-k-chemu-snitsya-spasat-vo-sne (1).jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Spasat-1 (1).jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Atikls290337.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 21:03, 28 жовтня 2018
СПАСАТИ 2, аю, аєш, недок., СПАСТИ, су, сеш; мин. ч. спас, ла, ло; док., перех.
1. розм. Те саме, що рятувати. Сам [цар] спасав своїх мирян (Іван Котляревський, I, 1952, 289); — Хто такий? Чого тут лазиш? .. — Корову спасаю, самі знаєте, яке наше життя: все забирає німець. Голі й босі, хоч лягай та помирай (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 438); [Петро:] Галя прибігала до мене, уся в сльозах... Плаче, голосе [голосить]: спаси мене, спаси! Батько, каже, силують за Печарицю заміж (Панас Мирний, V, 1955, 177); Лаврін висмикнув з Мелащиних рук рогача і спас живоття трьом полумискам (Нечуй-Левицький, II, 1956, 362); — Товаришу начдив! ..Спасіть... — простогнав поранений Павлик Радецький і впав непритомний в обійми Щорса (Олександр Довженко, I, 1958, 183).
2. рел. За християнським віровченням — визволяти від вічних мук у загробному житті. Чорна риза не спасе, а біла в гріх не введе (Номис, 1864, № 205); — Святая сило! Спаси мене, мій боже милий! — Тілько й промовила [Марія] (Тарас Шевченко, II, 1963, 361).
Боже (господи і т. ін.) [тебе (мене і т. ін.)] спаси, заст. — уживається для вираження небажаності, недопустимості, заперечення чого-небудь. — Боже ж тебе спаси — не бий по людині, а бий по дровах (Гнат Хоткевич, I, 1966, 86); [Терещенко (перебиває):] Я різався? Боже спаси!.. Увесь час пасував. Мені незручно було одмовитись... Я карти ненавиджу! (Олександр Корнійчук, II, 1955, 299); Спасати (спасти) [свою] душу — у християнському віровченні — подвижництвом, постом, молитвами замолювати гріхи, визволятися від вічних мук у загробному житті. В ту пору була мода на пустельництво, то й він пішов до Тебаїди спасати душу (Іван Франко, IV, 1950, 157); [Кнуриха:] Ти ж сам крутив та вертів, та й довертівся до того, що одна [дочка] душу запакувала. Хай же хоч друга спасе свою (Панас Мирний, V, 1955, 84).
Зміст
Сучасні словники
СПАСАТИ 1, аю, аєш і рідше СПАСУВАТИ, ую, уєш, недок., СПАСТИ, су, сеш; мин. ч. спас, ла, ло; док., перех.
1. Пасучи, давати худобі з'їдати траву, посіви і т. ін. Там чумаки ходять, В руках воли водять, Траву спасають (Павло Чубинський, V, 1874, 964); На безконечних просторах — лиш гуцул ще спасує маржинков [маржинкою] вершечки трав (Гнат Хоткевич, II, 1956, 155); Бувають.. випадки, коли озимина переростає і її спасують. Цього не слід допускати тому, що тварини витоптують рослини (Хлібороб України, 8, 1972, 17).
2. З'їдати траву, посіви і т. ін. (про травоїдних тварин). Спасає зілля сивий оленець (Думи та історичні пісні, 1941, 164). Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
.jpg)
|
.jpg)
|
|
