Відмінності між версіями «Збит»
(Створена сторінка: '''Збит, -ту, '''''м. ''= '''Збитки. '''Каменец. у. Категорія:Зб) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Збит, -ту, '''''м. ''= '''Збитки. '''Каменец. у. | '''Збит, -ту, '''''м. ''= '''Збитки. '''Каменец. у. | ||
[[Категорія:Зб]] | [[Категорія:Зб]] | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
+ | ЗБИ́ТКИ, ів, мн. (одн. збиток, тку, чол.). | ||
+ | 1. Матеріальні втрати; протилежне прибутки. Інтервенти заподіяли радянським республікам збитків на суму 38 млрд. золотих карбованців (Історія УРСР, II, 1957, 218); Летить раптом із столиці до губернатора казенна бумага — відшкодувати Лук'янові сину Свиридову Кабашному всі його збитки (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 38). | ||
+ | Бути в збитку — зазнавати матеріальних втрат. — Ставай до мене в підмайстри.. В збитку не будеш, бо жодного дня не сидітимеш без роботи (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 119). | ||
+ | 2. розм. Зло, шкода. — Ну й молодь тепер пішла... їй аби тільки причепуритися або напитися. І на думку не спаде, що від того самі збитки... (Зінаїда Тулуб, Людолови, 1, 1957, 85); | ||
+ | // діал. Вчинок, що завдає шкоди. — Хіба ви не вчитеся, не пильнуєте школи, робите о. Телесницькому збитки? (Іван Франко, IV, 1950, 233); Нишпорив [Сергійко] по чужих городах та садках, ..бився з дітворою, — ..одним словом, робив усі ті збитки, які присущі всім дітям його віку (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 26). | ||
+ | На збитки: а) на зло. Там [під мостом] буду сидіти так довго, аж умру мамі на збитки (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 11); б) навмисне. Він на збитки так качається, щоб тобі страху завдати (Іван Франко, III, 1950, 24); Хіба вона не знає, чого дівчата сохнуть? Тільки покажи якомусь, що побиваєшся за ним, а він тоді на збитки на іншу очі вирячує (Михайло Стельмах, I, 1962, 156). | ||
+ | 3. тільки мн., діал. Пустощі, жарти. На молоденьких веселих панночок дивиться [Дорко] вже як батько, якого часом веселять збитки дитячі (Осип Маковей, Вибр., 1954, 24); — Та якби й ваші двірські самі пряли собі на сорочки, самі шили собі убрання, то не впали б у гріх. Менше мали б часу на усякі збитки (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 30). | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 437. | ||
+ | |||
+ | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
+ | Збит, -ту, м. = збитки. Камен. у. | ||
+ | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
+ | Збит, ту, м. = Збитки. Камен. у. | ||
+ | ==Іноземні словники== | ||
+ | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
+ | збитки | ||
+ | |||
+ | збитки | ||
+ | -ів, мн. (одн. зби́ток, -тку, ч.). | ||
+ | Матеріальні втрати; прот. прибутки. | ||
+ | •• | ||
+ | Бу́ти в зби́тку — зазнавати матеріальних втрат. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Прямець.PNG|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Прямець1.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Прямець2.png|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube| v31YDuDlXNo}} | ||
+ | ==Цікаві факти== | ||
+ | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
+ | ==Див. також== | ||
+ | ===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка=== | ||
+ | ===[httpадреса слова]=== | ||
+ | |||
+ | ===[адреса посилання]=== | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2017 року]] |
Версія за 15:42, 25 листопада 2017
Збит, -ту, м. = Збитки. Каменец. у.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЗБИ́ТКИ, ів, мн. (одн. збиток, тку, чол.). 1. Матеріальні втрати; протилежне прибутки. Інтервенти заподіяли радянським республікам збитків на суму 38 млрд. золотих карбованців (Історія УРСР, II, 1957, 218); Летить раптом із столиці до губернатора казенна бумага — відшкодувати Лук'янові сину Свиридову Кабашному всі його збитки (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 38).
Бути в збитку — зазнавати матеріальних втрат. — Ставай до мене в підмайстри.. В збитку не будеш, бо жодного дня не сидітимеш без роботи (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 119).
2. розм. Зло, шкода. — Ну й молодь тепер пішла... їй аби тільки причепуритися або напитися. І на думку не спаде, що від того самі збитки... (Зінаїда Тулуб, Людолови, 1, 1957, 85); // діал. Вчинок, що завдає шкоди. — Хіба ви не вчитеся, не пильнуєте школи, робите о. Телесницькому збитки? (Іван Франко, IV, 1950, 233); Нишпорив [Сергійко] по чужих городах та садках, ..бився з дітворою, — ..одним словом, робив усі ті збитки, які присущі всім дітям його віку (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 26).
На збитки: а) на зло. Там [під мостом] буду сидіти так довго, аж умру мамі на збитки (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 11); б) навмисне. Він на збитки так качається, щоб тобі страху завдати (Іван Франко, III, 1950, 24); Хіба вона не знає, чого дівчата сохнуть? Тільки покажи якомусь, що побиваєшся за ним, а він тоді на збитки на іншу очі вирячує (Михайло Стельмах, I, 1962, 156).
3. тільки мн., діал. Пустощі, жарти. На молоденьких веселих панночок дивиться [Дорко] вже як батько, якого часом веселять збитки дитячі (Осип Маковей, Вибр., 1954, 24); — Та якби й ваші двірські самі пряли собі на сорочки, самі шили собі убрання, то не впали б у гріх. Менше мали б часу на усякі збитки (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 30). Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 437.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Збит, -ту, м. = збитки. Камен. у.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Збит, ту, м. = Збитки. Камен. у.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
збитки
збитки -ів, мн. (одн. зби́ток, -тку, ч.). Матеріальні втрати; прот. прибутки. •• Бу́ти в зби́тку — зазнавати матеріальних втрат.