Відмінності між версіями «Бесіда»

Версія за 12:05, 28 жовтня 2018

Бесіда, -ди, ж. = Беседа. Бесіди богато, а розуму мало. Фр. Пр. 27. Ой чия ж то бесіда тут вечеряє весела. X. Сб. ѴІІ. 425.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

БЕ́СІДА, и, жін.

1. Розмова з ким-небудь. Служниця підслухала їх бесіду і пішла подивитися золотогривого коня. (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 64); Жваві суперечки й бесіди чулися по всіх вулицях і провулках (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 271).

2. Доповідь, повідомлення на яку-небудь тему з наступним обміном думками; співбесіда. Агітатори серйозно готуються до своїх бесід (Літературна газета, 27.XI 1947, 1); В партгрупах провадилися бесіди з комуністами про наступні звітно-виборчі збори (Радянська Україна, 27.XI 1948, 2). ♦ Народні бесіди — те саме, що Народні читання (див. читання). — Заведи школу — учитися; у свята — народні бесіди, поучай уму-розуму... (Панас Мирний, I, 1954, 340).

3. розм. Гуляння в когось; бенкет. Хоч небагатечно гостей зібралось, А все ж бесіда гарная була (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 182); — На цю покрову на бесіді стрілися мої старі з Тетяниними, та й пішло у них чаркування (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 63).

4. розм. Товариство, компанія. Іноді було насмішить [дід] бесіду, аж за животи беруться (Панас Мирний, I, 1949, 258); В Филона така бесіда зібралась (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 179).

5. діал. Мова, мовлення. Петрикові лють бесіду відобрала, стояв, як свічка (Марко Черемшина, Тв., 1960, 38).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 162.

Зовнішні посилання