Відмінності між версіями «Ячати»
Рядок 22: | Рядок 22: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | http://sum.in.ua/ | ||
+ | https://www.youtube.com/ | ||
+ | https://www.google.com.ua/imghp?hl=ru | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== |
Версія за 19:40, 28 жовтня 2018
Ячати, ячу, ячи́ш, гл. 1) Кричать по лебединому. АД. І. 253. Піди ти степом по над Дніпром, послухай ти, чуро: чи то гуси кричать, чи лебеді ячать. АД. І. 248. 2) Кричать, шумѣть (о многихъ людяхъ). АД. І. 216. Ви, туркияничари, помаленьку ячіте, мого вірного клюшника не збудіте. АД. І. 213. Через поле чути глухий гомін, ячать здалеку людські голоси. К. ЧР. 314. Уже пізно, а й досі діти ячать. Лебед. у. См. Якотіти.
Зміст
Сучасні словники
Жалібно кричати, квилити (про птахів, перев. лебедів). На озерах, на болотах Крила птахів лопотять: Сірі гуси ізнялися, Білі лебеді ячать (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 353); Над водою урагани мчать, Паруси злітають над водою, Понад піною холодною, рудою Журавлі потомлені ячать (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 32); Гуси ячать над землею (Борис Олійник, На лінії.., 1972, 49); * Образно. Блакить ячить, і гори, як орган, І пісня, як рука, що не дає укласти (Леонід Первомайський, I, 1958, 130); Вози, спускаючись на гарячих гальмах, лунко ячали в міжгір'ї, мов лебеді з старовинних слов'янських пісень (Олесь Гончар, III, 1959, 338).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
http://sum.in.ua/ https://www.youtube.com/ https://www.google.com.ua/imghp?hl=ru
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]