Відмінності між версіями «Окутати»
(→Сучасні словники) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos_27835061-stock-photo-woman-wrapped-in-shawl-at.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 21:38, 27 жовтня 2018
Окутати, -таю, -єш, гл. = Обкутати. Те саме, що обкутувати. Рослини «передчувають» сувору зиму більш ніж за три-чотири місяці, окутуючи себе спеціальним шаром захисних оболонок (наприклад, цибуля, бруньки чагарників і дерев) (Наука і життя, 11, 1964, 12); Синій дим вився крізь шпари дахівок, густо окутував хати (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 344); Лягають тумани на берег І поїзд окутують наш (Микола Нагнибіда, Вибр., 1950, 52); Поступово пригасало полум'я над селом. Але темрява ще не окутала його (Іван Цюпа, Грози.., 1961, 176); Яків лежав горілиць, курив цигарку й дивився на небо. Грицько лежав до його спиною й, зіп'явшись на лікоть, дивився мрійно на воду. Лінь і втома окутала їх (Степан Васильченко, I, 1959, 179).
Зміст
Сучасні словники
Те саме, що обкутувати. Рослини «передчувають» сувору зиму більш ніж за три-чотири місяці, окутуючи себе спеціальним шаром захисних оболонок (наприклад, цибуля, бруньки чагарників і дерев) (Наука і життя, 11, 1964, 12); Синій дим вився крізь шпари дахівок, густо окутував хати (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 344); Лягають тумани на берег І поїзд окутують наш (Микола Нагнибіда, Вибр., 1950, 52); Поступово пригасало полум'я над селом. Але темрява ще не окутала його (Іван Цюпа, Грози.., 1961, 176); Яків лежав горілиць, курив цигарку й дивився на небо. Грицько лежав до його спиною й, зіп'явшись на лікоть, дивився мрійно на воду. Лінь і втома окутала їх (Степан Васильченко, I, 1959, 179).
Ілюстрації
|
|
|
|
