Відмінності між версіями «Хнюпитися»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
гл. Опускать голову. Черк. у. | гл. Опускать голову. Черк. у. | ||
[[Категорія:Хн]] | [[Категорія:Хн]] | ||
| − | == | + | ==Словник української мови: в 11 томах== |
| − | + | ХНЮ́ПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. хнюпляться; недок., розм. | |
| − | + | ||
| + | 1. Схиляючи голову, зсуваючи брови, набирати похмурого, незадоволеного вигляду. * Образно. Оленка розсілася на підлозі і знайомила нову ляльку з лялькою Марусею. Стара лялька хнюпилась, не хотіла розмовляти (Семен Журахович, Опов., 1956, 166). | ||
| + | |||
| + | 2. перен. Журитися, впадати в розпач. — Вище голову, друже. Чи ж можна так хнюпитись, хмурити чоло, коли навколо квітує життя? (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 5). | ||
| + | |||
== '''Хнюпитися''' == | == '''Хнюпитися''' == | ||
негативно забарвлена емоція. Виникає у випадку значної незадоволеності людини в будь-яких аспектах її життя. Поняття смутку вважається протилежним радості і близьке за значенням таким, як печаль, туга, скорбота, меланхолія. Іноді ці слова вважаються синонімами. У клінічному стані смуток переходить в депресивні стани організму. Це може спричинити за собою постійні напади меланхолії, поганого настрою, нездатність робити звичайні повсякденні справи. У мистецтві смуток нерідко ставав двигуном, а то й основною філософською складовою твору. | негативно забарвлена емоція. Виникає у випадку значної незадоволеності людини в будь-яких аспектах її життя. Поняття смутку вважається протилежним радості і близьке за значенням таким, як печаль, туга, скорбота, меланхолія. Іноді ці слова вважаються синонімами. У клінічному стані смуток переходить в депресивні стани організму. Це може спричинити за собою постійні напади меланхолії, поганого настрою, нездатність робити звичайні повсякденні справи. У мистецтві смуток нерідко ставав двигуном, а то й основною філософською складовою твору. | ||
Версія за 11:31, 26 жовтня 2018
Хнюпитися, -плюся, -пишся, гл. Опускать голову. Черк. у.
Зміст
Словник української мови: в 11 томах
ХНЮ́ПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. хнюпляться; недок., розм.
1. Схиляючи голову, зсуваючи брови, набирати похмурого, незадоволеного вигляду. * Образно. Оленка розсілася на підлозі і знайомила нову ляльку з лялькою Марусею. Стара лялька хнюпилась, не хотіла розмовляти (Семен Журахович, Опов., 1956, 166).
2. перен. Журитися, впадати в розпач. — Вище голову, друже. Чи ж можна так хнюпитись, хмурити чоло, коли навколо квітує життя? (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 5).
Хнюпитися
негативно забарвлена емоція. Виникає у випадку значної незадоволеності людини в будь-яких аспектах її життя. Поняття смутку вважається протилежним радості і близьке за значенням таким, як печаль, туга, скорбота, меланхолія. Іноді ці слова вважаються синонімами. У клінічному стані смуток переходить в депресивні стани організму. Це може спричинити за собою постійні напади меланхолії, поганого настрою, нездатність робити звичайні повсякденні справи. У мистецтві смуток нерідко ставав двигуном, а то й основною філософською складовою твору.
Ілюстрації
|
|
|
|
