Відмінності між версіями «Мертвіти»
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ||
| + | МЕРТВІТИ, ію, ієш, недок. | ||
| + | |||
| + | 1. Поступово втрачати ознаки живого; ставати мертвим, нерухомим. Смерть вже за плечима. Старий дожидав [Катрі] — як дожидав! І мертвів і оживав.. На завтра і вмер він (Марко Вовчок, I, 1955, 251); Всім нам смерть уготована, її не уникнеш... значить, не треба передчасно мертвіти... (Максим Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 372); | ||
| + | // Те саме, що ціпеніти. Вони [гості] теж почали по черзі гладити леопардову шерсть, далеко витягуючи руки, внутрішньо мертвіючи перед звіром (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 93); | ||
| + | // Втрачати чутливість, рухомість; німіти (про частини тіла). Мертвіють руки і ноги. | ||
| + | |||
| + | 2. перен. Позбавлятися всього живого. Хіба мертвіють ночі літні, Коли діброви гаснуть в снах? (Павло Усенко, Листя.., 1956, 36). | ||
| + | |||
| + | 3. Ставати тьмяним, блідим; згасати (про світло, освітлений предмет). Десь на сході, над самим горизонтом вони [зірки] вже сором'язливо починають стухати, і чорне величне свічадо як в'яне, неначе мертвіє від того й блякне (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 161). | ||
| + | |||
| + | 4. перен. Ставати відірваним, далеким від життя. Вдень я плентавсь мов у сні, Мертвіла думка (Іван Франко, X, 1954, 206); Внаслідок «бюджетного існування» — газета сохне й мертвіє, теряє [губить] всякий ґрунт (Василь Еллан, II, 1958, 47). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 18:36, 25 жовтня 2018
Мертвіти, -вію, -єш, гл. Мертвѣть. Старий дожидав як дожидав! і мертвів, і оживав. МВ. II. 195.
Зміст
Сучасні словники
МЕРТВІТИ, ію, ієш, недок.
1. Поступово втрачати ознаки живого; ставати мертвим, нерухомим. Смерть вже за плечима. Старий дожидав [Катрі] — як дожидав! І мертвів і оживав.. На завтра і вмер він (Марко Вовчок, I, 1955, 251); Всім нам смерть уготована, її не уникнеш... значить, не треба передчасно мертвіти... (Максим Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 372); // Те саме, що ціпеніти. Вони [гості] теж почали по черзі гладити леопардову шерсть, далеко витягуючи руки, внутрішньо мертвіючи перед звіром (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 93); // Втрачати чутливість, рухомість; німіти (про частини тіла). Мертвіють руки і ноги.
2. перен. Позбавлятися всього живого. Хіба мертвіють ночі літні, Коли діброви гаснуть в снах? (Павло Усенко, Листя.., 1956, 36).
3. Ставати тьмяним, блідим; згасати (про світло, освітлений предмет). Десь на сході, над самим горизонтом вони [зірки] вже сором'язливо починають стухати, і чорне величне свічадо як в'яне, неначе мертвіє від того й блякне (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 161).
4. перен. Ставати відірваним, далеким від життя. Вдень я плентавсь мов у сні, Мертвіла думка (Іван Франко, X, 1954, 206); Внаслідок «бюджетного існування» — газета сохне й мертвіє, теряє [губить] всякий ґрунт (Василь Еллан, II, 1958, 47).
Ілюстрації
|
|
|
|
