Відмінності між версіями «Люнути»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 2: Рядок 2:
 
'''
 
'''
 
Дощику, дощику!... люни як з луба!  
 
Дощику, дощику!... люни як з луба!  
[[Категорія:Лю]]
+
 
[[Файл:Rain.jpg|міні]]
+
'''Сучасні словники'''
 +
 
 +
''''''Академічний тлумачний словник''''
 +
 
 +
'''ЛИНУ́ТИ,''' ну, неш, док., перех. і без додатка. Однокр. до лити. Галя вийшла на рундук, линула воду з кухля (Панас Мирний, I, 1949, 334); [Хведоська:] Як спитають мати, чого я так почервоніла, що я їм скажу? Хоч би хто линув на мене водою!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 54); Загуркотів грім, і на запилену землю линув дощ — буйний та теплий (Олександр Довженко, I, 1958, 95).
 +
 
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 487.
 +
 
 +
  https://senfil.net/uploads/posts/2015-09/1441206550_1.jpg
 +
https://enigma-project.ru/wp-content/uploads/2017/05/nalivat-vodu-1.jpg
 +
 
 +
[[Категорія:Лю]][Файл:Rain.jpg|міні]]

Версія за 23:21, 6 жовтня 2019

Люну́ти, -ну, -не́ш, гл. = Лину́ти (рос. Политься, хлынуть). Дощику, дощику!... люни як з луба!

Сучасні словники

'Академічний тлумачний словник'

ЛИНУ́ТИ, ну, неш, док., перех. і без додатка. Однокр. до лити. Галя вийшла на рундук, линула воду з кухля (Панас Мирний, I, 1949, 334); [Хведоська:] Як спитають мати, чого я так почервоніла, що я їм скажу? Хоч би хто линув на мене водою!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 54); Загуркотів грім, і на запилену землю линув дощ — буйний та теплий (Олександр Довженко, I, 1958, 95).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 487.

 1441206550_1.jpg

nalivat-vodu-1.jpg[Файл:Rain.jpg|міні]]