Відмінності між версіями «Циркул»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
(Сучасні словники)
Рядок 6: Рядок 6:
  
 
'''Циркул'''(також крайс, Галицький округ) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Галичини та Володимирії з центром у Галичі. Один з 6-ти циркулів Королівства Галичини та Володимирії після реформи 1773 року. Існував у 1773–1782 роках.
 
'''Циркул'''(також крайс, Галицький округ) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Галичини та Володимирії з центром у Галичі. Один з 6-ти циркулів Королівства Галичини та Володимирії після реформи 1773 року. Існував у 1773–1782 роках.
 +
 +
За адмiнiстративним подiлом, проведеним 1782 року, територiя Гуцульщини входила в Станiславський округ (циркул, дистрикт), яким заправляв начальник з чотирма комiсарами. Згiдно нового адмiнiстративного подiлу 1867 року попереднi 17 округiв i 176 повiтiв були лiквiдованi i замiсть них утворено 74 повiтових староств1. Внаслiдок адмiнiстративних змiн 1867 року населенi пункти Галицької Гуцульщини увiйшли в 5 новоутворених повiтiв Богородчанський, Коломийський, Косiвський, Надвiрнянський i Снятинський.
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==

Версія за 23:16, 24 жовтня 2018

Циркул, -ла, м. Округъ, волость. Галиц.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Циркул(також крайс, Галицький округ) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Галичини та Володимирії з центром у Галичі. Один з 6-ти циркулів Королівства Галичини та Володимирії після реформи 1773 року. Існував у 1773–1782 роках.

За адмiнiстративним подiлом, проведеним 1782 року, територiя Гуцульщини входила в Станiславський округ (циркул, дистрикт), яким заправляв начальник з чотирма комiсарами. Згiдно нового адмiнiстративного подiлу 1867 року попереднi 17 округiв i 176 повiтiв були лiквiдованi i замiсть них утворено 74 повiтових староств1. Внаслiдок адмiнiстративних змiн 1867 року населенi пункти Галицької Гуцульщини увiйшли в 5 новоутворених повiтiв Богородчанський, Коломийський, Косiвський, Надвiрнянський i Снятинський.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання