Відмінності між версіями «Лушпа»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
2. Тверде покриття насіння соняшника, проса, гречки і т. ін., що звичайно легко відділяється від зернятка; лузга. Василина.. почала їх [горіхи] навіщось кусати. Вона навіть не вибирала й не їла зерен і викидала з рота зерна з лушпайками (Нечуй-Левицький, II, 1956, 142); Родина Мартинюків жваво взялася до насіння, сповнюючи хату лушпайками (Яків Качура, Вибр., 1947, 188). | 2. Тверде покриття насіння соняшника, проса, гречки і т. ін., що звичайно легко відділяється від зернятка; лузга. Василина.. почала їх [горіхи] навіщось кусати. Вона навіть не вибирала й не їла зерен і викидала з рота зерна з лушпайками (Нечуй-Левицький, II, 1956, 142); Родина Мартинюків жваво взялася до насіння, сповнюючи хату лушпайками (Яків Качура, Вибр., 1947, 188). | ||
| − | + | ==Орфографія== | |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 16:35, 23 жовтня 2018
Лушпа, -пи, ж. 1) Шелуха, скорлупа (орѣховъ, яицъ, картофеля), корка (арбузовъ) и пр. 2) Чешуя (рыбы). Лушпа на рибі тій велика. Вх. Зн. 34. 3) Съ измѣненнымъ удареніемъ: Лушпа. Лушпи да́ти (кому́). Отколотить кого. Константиногр. у.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛУШПА, и, ж., діал. Лушпайки. * У порівн. Хто, Партіє, не йде з тобою, - Впаде на сміття, як лушпа (Павл., Бистрина, 1959, 8).
1. Шкірка деяких овочів, фруктів і т. ін. Я дома; нашвидку ковтаю картоплю з лушпайками (Григорій Косинка, Новели, 1962, 16); На ранок тільки попіл від вогнищ, кавунові лушпайки та різний мотлох нагадували грузинам про недовгих гостей (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 183).
2. Тверде покриття насіння соняшника, проса, гречки і т. ін., що звичайно легко відділяється від зернятка; лузга. Василина.. почала їх [горіхи] навіщось кусати. Вона навіть не вибирала й не їла зерен і викидала з рота зерна з лушпайками (Нечуй-Левицький, II, 1956, 142); Родина Мартинюків жваво взялася до насіння, сповнюючи хату лушпайками (Яків Качура, Вибр., 1947, 188).
Орфографія
Ілюстрації
|
|
|
|
