Відмінності між версіями «Сінокіс»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
(→Ілюстрації) |
||
Рядок 10: | Рядок 10: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:838802_original.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:205742.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3209.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 16:13, 23 жовтня 2018
Сінокіс, -ко́су, м. = Сіножать. Левиц. І. 127.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 227.
СІНОКІ́С, косу, чол. Те саме, що сіножать. Липнева спека. Сінокіс. В якійсь дрімотливій утомі, Злегка похитуючись, віз Пливе самотньо на Житомир (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 140); — Поля багато, сінокосу й оком не скинути, сінокіс над самою Россю (Нечуй-Левицький, III, 1956, 50); Якось завжди спізнювався [Кузьма] з оранкою і сівбою, сінокіс його перестоював, а пашня осипалась (Михайло Стельмах, II, 1962, 296); * У порівняннях. Садок був покинутий. Трава росла понад річкою по долині, як на сінокосі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 137).