Відмінності між версіями «Сінокіс»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | '''Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 227.''' | |
+ | |||
+ | СІНОКІ́С, косу, чол. Те саме, що сіножать. Липнева спека. Сінокіс. В якійсь дрімотливій утомі, Злегка похитуючись, віз Пливе самотньо на Житомир (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 140); — Поля багато, сінокосу й оком не скинути, сінокіс над самою Россю (Нечуй-Левицький, III, 1956, 50); Якось завжди спізнювався [Кузьма] з оранкою і сівбою, сінокіс його перестоював, а пашня осипалась (Михайло Стельмах, II, 1962, 296); * У порівняннях. Садок був покинутий. Трава росла понад річкою по долині, як на сінокосі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 137). | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 16:03, 23 жовтня 2018
Сінокіс, -ко́су, м. = Сіножать. Левиц. І. 127.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 227.
СІНОКІ́С, косу, чол. Те саме, що сіножать. Липнева спека. Сінокіс. В якійсь дрімотливій утомі, Злегка похитуючись, віз Пливе самотньо на Житомир (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 140); — Поля багато, сінокосу й оком не скинути, сінокіс над самою Россю (Нечуй-Левицький, III, 1956, 50); Якось завжди спізнювався [Кузьма] з оранкою і сівбою, сінокіс його перестоював, а пашня осипалась (Михайло Стельмах, II, 1962, 296); * У порівняннях. Садок був покинутий. Трава росла понад річкою по долині, як на сінокосі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 137).