Відмінності між версіями «Аминь»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
'''Ами́нь и амі́нь''', ''нар''. 1) Аминь. Чуб. III. 26. 2) Употребляется какъ существительное м. р. въ значеніи: конецъ, смерть. Фр. Пр. 4. ''Амінь тобі буде.'' Ном. № 3650. ''Мовчи, а то тут тобі й амінь!'' Шевч. 300.
 
 
[[Категорія:Ам]]
 
 
1. Амінь
 
 
- стверджувальна част. Уживається як заключне слово в молитвах, проповідях; вірно, істинно. — Настане пилипівочка, то не гуляйте, молітеся, та й в скриню добре дбайте, — амінь! — так закінчив свою проповідь Моссаковський (Нечуй-Левицький, III, 1956, 87).
 
 
- у знач. ім., невідм., сер. (звичайно як присудок). Кінець, усе скінчено. Ти ж під тином, Сумуючи, у бур'яні Умерла з голоду. Амінь (Тарас Шевченко, II, 1953, 323); — Раз ти йому [господареві] шкоду зробиш, то й нашій приязні амінь (Іван Франко, IV, 1950, 86); — Гляди, Маковею, вдруге розгубишся: тоді амінь тобі! (Олесь Гончар, II, 1959, 59).
 
 
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 39.
 
 
2.
 
амінь, [аминь, амін ВеЛ]; - бр. амін, др, аминь, п.ч. слц. нл. amen, вл. amen, hamjen, болг. амин, м. амин, схв. амен, амин, слн, amen, стсл.-через старослов'янську мову запозичено з грецької.- Шанський ЭСРЯ I 1, 92; Фасмер I 76, Gesenius 55.
 
 
'''АМІНЬ'''
 
перейняте з євр. благословення багатозначне літургійне слово, яким завершуються кожне богослужіння, християнські молитви, св. тексти (Євангелія, апостольські та ін. писання), проповіді, послання тощо, як вияв повної згоди: Дійсно, так, справді, істинно, нехай це станеться, я в цьому причасний.
 
 
==Див. також==
 
[http://slovopedia.org.ua/29/53392/5103.html Що таке амінь]
 
 
(Самбір О.)
 
 
 
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
 
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
. АМІ́НЬ.
+
. '''АМІ́НЬ'''.
 
1. стверджувальна част. Уживається як заключне слово в молитвах, проповідях; вірно, істинно. — Настане пилипівочка, то не гуляйте, молітеся, та й в скриню добре дбайте, — амінь! — так закінчив свою проповідь Моссаковський (Нечуй-Левицький, III, 1956, 87).
 
1. стверджувальна част. Уживається як заключне слово в молитвах, проповідях; вірно, істинно. — Настане пилипівочка, то не гуляйте, молітеся, та й в скриню добре дбайте, — амінь! — так закінчив свою проповідь Моссаковський (Нечуй-Левицький, III, 1956, 87).
 +
 
2. у знач. ім., невідм., сер. (звичайно як присудок). Кінець, усе скінчено. Ти ж під тином, Сумуючи, у бур'яні Умерла з голоду. Амінь (Тарас Шевченко, II, 1953, 323); — Раз ти йому [господареві] шкоду зробиш, то й нашій приязні амінь (Іван Франко, IV, 1950, 86); — Гляди, Маковею, вдруге розгубишся: тоді амінь тобі! (Олесь Гончар, II, 1959, 59).
 
2. у знач. ім., невідм., сер. (звичайно як присудок). Кінець, усе скінчено. Ти ж під тином, Сумуючи, у бур'яні Умерла з голоду. Амінь (Тарас Шевченко, II, 1953, 323); — Раз ти йому [господареві] шкоду зробиш, то й нашій приязні амінь (Іван Франко, IV, 1950, 86); — Гляди, Маковею, вдруге розгубишся: тоді амінь тобі! (Олесь Гончар, II, 1959, 59).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 39.
 
  
===[http://zno.academia.in.ua/mod/glossary/view.php Словник математичних термінів і понять]===
+
''Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 39.''
  
 
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html  Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
 
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html  Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
Ами́нь и амі́нь, нар. 1) Аминь. Чуб. III. 26. 2) Употребляется какъ существительное м. р. въ значеніи: конецъ, смерть. Фр. Пр. 4. Амінь тобі буде. Ном. № 3650. Мовчи, а то тут тобі й амінь! Шевч. 300.
+
'''Ами́нь и амі́нь''', ''нар''. 1) Аминь. Чуб. III. 26. 2) Употребляется какъ существительное м. р. въ значеніи: конецъ, смерть. Фр. Пр. 4. ''Амінь тобі буде.'' Ном. № 3650. ''Мовчи, а то тут тобі й амінь!'' Шевч. 300.
1. Амінь
+
- стверджувальна част. Уживається як заключне слово в молитвах, проповідях; вірно, істинно. — Настане пилипівочка, то не гуляйте, молітеся, та й в скриню добре дбайте, — амінь! — так закінчив свою проповідь Моссаковський (Нечуй-Левицький, III, 1956, 87).
+
- у знач. ім., невідм., сер. (звичайно як присудок). Кінець, усе скінчено. Ти ж під тином, Сумуючи, у бур'яні Умерла з голоду. Амінь (Тарас Шевченко, II, 1953, 323); — Раз ти йому [господареві] шкоду зробиш, то й нашій приязні амінь (Іван Франко, IV, 1950, 86); — Гляди, Маковею, вдруге розгубишся: тоді амінь тобі! (Олесь Гончар, II, 1959, 59).
+
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 39.
+
2. амінь, [аминь, амін ВеЛ]; - бр. амін, др, аминь, п.ч. слц. нл. amen, вл. amen, hamjen, болг. амин, м. амин, схв. амен, амин, слн, amen, стсл.-через старослов'янську мову запозичено з грецької.- Шанський ЭСРЯ I 1, 92; Фасмер I 76, Gesenius 55.
+
АМІНЬ перейняте з євр. благословення багатозначне літургійне слово, яким завершуються кожне богослужіння, християнські молитви, св. тексти (Євангелія, апостольські та ін. писання), проповіді, послання тощо, як вияв повної згоди: Дійсно, так, справді, істинно, нехай це станеться, я в цьому причасний.
+
  
 
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
 
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
АМІ́НЬ.
+
'''АМІНЬ'''
1. стверджувальна част. Уживається як заключне слово в молитвах, проповідях; вірно, істинно. — Настане пилипівочка, то не гуляйте, молітеся, та й в скриню добре дбайте, — амінь! — так закінчив свою проповідь Моссаковський (Н.-Лев., III, 1956, 87).
+
перейняте з євр. благословення багатозначне літургійне слово, яким завершуються кожне богослужіння, християнські молитви, св. тексти (Євангелія, апостольські та ін. писання), проповіді, послання тощо, як вияв повної згоди: Дійсно, так, справді, істинно, нехай це станеться, я в цьому причасний.  
2. у знач. ім., невідм., с. (звичайно як присудок). Кінець, усе скінчено. Ти ж під тином, Сумуючи, у бур’яні Умерла з голоду. Амінь (Шевч., II, 1953, 323); — Раз ти йому [господареві] шкоду зробиш, то й нашій приязні амінь (Фр., IV, 1950, 86); —Гляди, Маковею, вдруге розгубишся: тоді амінь тобі!(Гончар, II, 1959, 59).
+
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 39.
+
  
 
==Іноземні словники==
 
==Іноземні словники==
 
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
 
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
аминь — (327) ἀμήν част. Истинно, правильно; да будет так: писано бо ѥсть. г҃ь гърдыимъ противить сѩ. и пакы гл҃еть г҃ь. аминь гл҃ѫ вамъ. Изб 1076, 220; и практоръ въсадить тѩ въ тьмьницю. аминъ гл҃ю тебе. не изидеши ѡтътоудоу. донъдеже въздаси… …
+
 
Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
+
'''Амінь''', [аминь, амін ВеЛ]; - бр. ''амін'', п.ч. слц. нл. ''amen'', вл. ''amen, hamjen'', болг. ''амин'', м. ''амин'', схв. ''амен, амин'', слн, ''amen'', стсл. - через старослов'янську мову запозичено з грецької.
• 2АМИНЬ — нареч., церк. истинно, воистину, подлинно, верно и крепко. Народ обратил аминь в сущ., разумея либо молитву, либо конец дела. Аминь, аминь, рассыпься, говорят нечистой силе. Аминь человека спасает. Аминем великие дела вершат. Аминь дело вершит.… …
+
Толковый словарь Даля
+
• 3аминь — истинно, верно, подлинно обычно в конце произведений или частей их (1): Здрави князи и дружина, прбарая за христьяны на поганыя плъки! Княземъ слава а дружинѣ! Аминь. 45. И поучаимъ ся въину книжьныимъ словесьмъ, творяще волю ихъ, яко же велять,… …
+
Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
+
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
Рядок 65: Рядок 29:
 
|}
 
|}
  
==Медіа==
 
{{#ev:youtube|  vc5d0SrvA7E }}
 
 
==Цікаві факти==
 
==Цікаві факти==
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
+
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8C Матеріал з Вікіпедії]
  
===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8C]===
 
 
  [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 
  [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]
+
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 +
[[Категорія:Ам]]

Версія за 06:32, 30 серпня 2023

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

. АМІ́НЬ. 1. стверджувальна част. Уживається як заключне слово в молитвах, проповідях; вірно, істинно. — Настане пилипівочка, то не гуляйте, молітеся, та й в скриню добре дбайте, — амінь! — так закінчив свою проповідь Моссаковський (Нечуй-Левицький, III, 1956, 87).

2. у знач. ім., невідм., сер. (звичайно як присудок). Кінець, усе скінчено. Ти ж під тином, Сумуючи, у бур'яні Умерла з голоду. Амінь (Тарас Шевченко, II, 1953, 323); — Раз ти йому [господареві] шкоду зробиш, то й нашій приязні амінь (Іван Франко, IV, 1950, 86); — Гляди, Маковею, вдруге розгубишся: тоді амінь тобі! (Олесь Гончар, II, 1959, 59).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 39.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Ами́нь и амі́нь, нар. 1) Аминь. Чуб. III. 26. 2) Употребляется какъ существительное м. р. въ значеніи: конецъ, смерть. Фр. Пр. 4. Амінь тобі буде. Ном. № 3650. Мовчи, а то тут тобі й амінь! Шевч. 300.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

АМІНЬ перейняте з євр. благословення багатозначне літургійне слово, яким завершуються кожне богослужіння, християнські молитви, св. тексти (Євангелія, апостольські та ін. писання), проповіді, послання тощо, як вияв повної згоди: Дійсно, так, справді, істинно, нехай це станеться, я в цьому причасний.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

Амінь, [аминь, амін ВеЛ]; - бр. амін, п.ч. слц. нл. amen, вл. amen, hamjen, болг. амин, м. амин, схв. амен, амин, слн, amen, стсл. - через старослов'янську мову запозичено з грецької.

Ілюстрації

Амінь1.jpg Амінь2.jpg Амінь3.jpg

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії