Відмінності між версіями «Капелюшок»

Версія за 21:54, 22 жовтня 2018

Капелюшок, -шка, м. Ум. отъ Капелюх.

Капелю́х — головний убір, який складається з основи — наголовка (тулії) та бортів у нижній частині — крис (полів). Залежно від фасону наголовок і криси можуть мати різні розміри та форму.

Призначення

Капелюх — головний убір, тканинна форма якого носиться у осінній та весняний період, солом'яна форма — у літній період. Капелюх буває як чоловічим, так і жіночим. Жіночий варіант зазвичай називають капелюшком.

Капелюх може використовуватися як засіб захисту голови і волосся (від опадів, вітру, сонця), а також може виконувати і декоративну функцію.

Перші капелюхи виготовлялись із соломи. Солом'яний капелюх, ще тоді, коли капелюхи не робили з тканини, були найпоширенішім головним убором у жаркий період. Перевага солом'яного капелюха полягає у тому, що він добре пропускає повітря, захищаючи голову від сонячного удару.

Популярним видом капелюха у XIX сторіччі був циліндр. у найбільшому вжитку був у Великобританії.

Етимологія

Українське слово капелюх, ймовірно, є полонізмом: воно походить від пол. kapeluch — діалектної вимови літературного kapelusz. Воно, у свою чергу, походить від італ. cappello (cappelluccio), утвореного від лат. cappellu(m) — зменшеної форми слова cappa («плащ», «головний убір»). З того ж кореня фр. chapeau, українські «шапка», «кепка», «каплиця».

Сучасні словники

Тлумачення із "Словника української мови"

КАПЕЛЮШОК, шка, ч. Зменш. до капелюх 1 і капелюш; брилик. На голові в неї був дешевенький солом'яний чорний капелюшок (Н.-Лев., IV, 1956, 276); Скинув капелюшок, спітнілий лоб рукавами сорочки витер (Головко, І, 1957, 183); Строгий синій костюм і високий капелюшок того ж кольору гарно відтінювали її округле обличчя (Жур., Вечір.., 1958, 406).

Орфографія

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання