Відмінності між версіями «Красота»

Версія за 14:18, 22 жовтня 2018

Красота, -ти, ж. = Краса. Ой тяжко жаль мені русої своєї коси, красота дівоцької. Мет. Божою красотою людей веселити. Шевч.

Сучасні словники

КРАСОТА́,-И, жін. Те саме, що краса . Погляньмо: всюди красота; Холодну землю сонце гріє (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 178);

Чи вік же їй продівувать? Зносити брівоньки ні за що. Хіба за те, що сирота? А красота то, красота! (Тарас Шевченко, II, 1953, 249);

Янкель постарався показати на своєму обличчі всю красоту панночки (Олександр Довженко, I, 1958, 249).

Ілюстрації

Словник синонімів

КРАСА́ (сукупність явищ, які милують зір, слух; все прекрасне, гарне), КРАСОТА́, ПОЕ́ЗІЯрозм., ЛІПОТА́розм., ВРО́ДА[УРО́ДАрідше]розм.- Яка тут краса, яка пишнота на левадах! - промовив я до Свікліцького (І. Нечуй-Левицький); Мамо природо! Ти велична, ти безмежна в своїй красоті (Г. Хоткевич); Людина не живе без поезії, особливо без поезії праці, якій присвячує все своє життя (з журналу); З’явились у місті славні ліпотою церкви та собори. Довго мурувались вони, але - навічно (П. Дорошко); Сонце сходить. Тишина. Повна вроди, Йде весна (М. Терещенко).

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 328.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 328.

Зовнішні посилання