Відмінності між версіями «Мигатися»
(→Ілюстрації) |
|||
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos_208521574-stock-photo-man-desert-thirst-girl-mirage.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos_208521574-stock-photo-man-desert-thirst-girl-mirage.jpg|x140px]] | ||
| − | |||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kak_vyglyadit_bog.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kak_vyglyadit_bog.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bg1.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bg1.png|x140px]] | ||
Версія за 13:48, 22 жовтня 2018
Мига́тися, -гаюся, -єшся, одн. в. мигну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Мерещиться, виднѣться, мелькать, мелькнуть. Мигається мені та Орлиха, мов у тумані. МВ. І. 122. Він хутенько вбіжить. Яка з нас під той час мигнеться: «Здорова була, дівчино!» MB. (О. 1862. III. 46).
Зміст
Сучасні словники
МИГОТІТИ( МЕЛЬКАТЬ) , тить і МИГОТАТИ, оче, недок. Підсил. до мигтіти. Миготять в вікнах вершечки дерев, синій дим з тютюну снує у вагоні основу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 269); Здавалося, що рішення зовсім недалеко, так і миготить у голові, а от ніяк не спіймати його... (Олесь Донченко, V, 1957, 170); За вікнами лютує хуртовина, На припічку каганчик миготить... (Борис Грінченко, I, 1963, 107); А світло огнисте мигоче, пала Круг повного всяких розкошів стола (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 211).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
