Відмінності між версіями «Обговорювати»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | ОБГОВО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБГОВОРИ́ТИ, ворю́, во́риш, док., перех. | ||
| + | |||
| + | 1. Обмінюватися поглядами, міркуваннями, враженнями і т. ін. з ким-небудь, детально аналізуючи, розглядаючи щось. Він обговорював з нею докладно, що нову діжку треба вимочить добре, щоб огірки не пахли (Коцюб., II, 1955, 285); Коли повернувся Ляський, ми обговорювали, як він заховає записку на випадок, коли б його обшукали при виході (Досв., Вибр., 1959, 121); Обговорили справу докладно, і цар згодився на Каркайлову раду (Фр., IV, 1950, 107); // Висловлюватися по черзі про кого-, що-небудь, даючи певну оцінку; оцінювати. Виборці по-діловому обговорювали кожну названу кандидатуру (Літ. газ., 1. III 1957, 1); Виробнича нарада відбувалася в кабінеті Лобанова.. Обговорювали зроблене та намічали план дальшої відбудови шахти (Ткач, Плем’я.., 1961, 87); Ми повинні сказати собі: щоб єдність була міцною, треба, щоб був засуджений певний ухил. Якщо він намітився, треба його виявити і обговорити (Ленін, 32, 1951, 221). | ||
| + | |||
| + | 2. розм. Безпідставно осуджувати, звинувачувати кого-небудь у чомусь; оговорювати; обмовляти. Доки йому пани годили та робили яку вигоду, він їх хвалив; як же тільки вони не давали йому ніякої вигоди, він їх лаяв, мстився і обговорював, скільки було сили (Н.-Лев., IV, 1956, 60); Ще поки Мася молодша була, то хоч вередлива була, та не осудлива; а як стукнуло вже за двадцять, то ту осудила, ту очорнила, ту обговорила (Свидн., Люборацькі, 1955, 88). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 477. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Обгово́рення: | ||
| + | |||
| + | Обмін поглядами, міркуваннями, враженнями і т. ін. з ким-небудь, детально аналізуючи, розглядаючи щось. // Висловлювання по черзі про кого-, що-небудь, даючи певну оцінку; оцінювання. | ||
| + | розмовне слово. Безпідставний осуд, звинувачення кого-небудь у чомусь; оговорювання; обмовляння. | ||
| + | |||
| + | Широке публічне обговорення якого-небудь спірного питання називають дискусією. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 10:07, 22 жовтня 2018
Обговорювати, -рюю, -єш, сов. в. обговори́ти, -рю́, -риш, гл. Обговаривать, обговорить, клеветать, оклеветать. Та нас же осудять, обговорять кругом. Левиц. І. 177.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ОБГОВО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБГОВОРИ́ТИ, ворю́, во́риш, док., перех.
1. Обмінюватися поглядами, міркуваннями, враженнями і т. ін. з ким-небудь, детально аналізуючи, розглядаючи щось. Він обговорював з нею докладно, що нову діжку треба вимочить добре, щоб огірки не пахли (Коцюб., II, 1955, 285); Коли повернувся Ляський, ми обговорювали, як він заховає записку на випадок, коли б його обшукали при виході (Досв., Вибр., 1959, 121); Обговорили справу докладно, і цар згодився на Каркайлову раду (Фр., IV, 1950, 107); // Висловлюватися по черзі про кого-, що-небудь, даючи певну оцінку; оцінювати. Виборці по-діловому обговорювали кожну названу кандидатуру (Літ. газ., 1. III 1957, 1); Виробнича нарада відбувалася в кабінеті Лобанова.. Обговорювали зроблене та намічали план дальшої відбудови шахти (Ткач, Плем’я.., 1961, 87); Ми повинні сказати собі: щоб єдність була міцною, треба, щоб був засуджений певний ухил. Якщо він намітився, треба його виявити і обговорити (Ленін, 32, 1951, 221).
2. розм. Безпідставно осуджувати, звинувачувати кого-небудь у чомусь; оговорювати; обмовляти. Доки йому пани годили та робили яку вигоду, він їх хвалив; як же тільки вони не давали йому ніякої вигоди, він їх лаяв, мстився і обговорював, скільки було сили (Н.-Лев., IV, 1956, 60); Ще поки Мася молодша була, то хоч вередлива була, та не осудлива; а як стукнуло вже за двадцять, то ту осудила, ту очорнила, ту обговорила (Свидн., Люборацькі, 1955, 88).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 477.
Обгово́рення:
Обмін поглядами, міркуваннями, враженнями і т. ін. з ким-небудь, детально аналізуючи, розглядаючи щось. // Висловлювання по черзі про кого-, що-небудь, даючи певну оцінку; оцінювання. розмовне слово. Безпідставний осуд, звинувачення кого-небудь у чомусь; оговорювання; обмовляння.
Широке публічне обговорення якого-небудь спірного питання називають дискусією.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
