|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | '''Пчівня́к, -ка, '''''м. ''Raphanistrum arvense. Вх. Лем. 459.
| |
| − | Дика редька — вид квіткових рослин родини капустяних
| |
| − | «Легкоростуче легкоростучевидне»
| |
| − | Це однорічна або дворічна рослина з чотирьох-пелюстковими квітками 15-20 мм в діаметрі, білого або рожевого кольору, рідше жовтого, часто зі зміною кольору в межах одної пелюстки. Вона квітне від березня до серпня. Рослина має єдине потовщене коріння, що нагадує коріння культурної редиски.
| |
| − | Зустрічається по всій території України як бур'ян ланів, садів.
| |
| − | Дика редька містить в насінні до 35 % олії тепло-гірчичного присмаку[1](с.57).
| |
| | | | |
| − | У молодому листі міститься вітамін C, білкові речовини, глюкозиди, 1-2% азотистих речовин.
| |
| − |
| |
| − | Саме з редьки дикої в давнину вивели сорти культурної редьки, з якої уже в Стародавньому Єгипті готували салати. Зображення редьки знаходять на стінах пірамід. В Японії варену редьку подавали до столу разом з рибними стравами замість солі. Ранньої весни, коли бракує вітамінів, до столу йде молоде листя, з яких готують зелені юшки, щі, окрошку, холодний борщ, салати. Для їжі краще брати молоді розеткові листки рослин, на яких ще немає паростків стебел. Ретельно вимиті листки ріжуть невеликими шматками й складають до глибокої тарілки. Додають білки крутих яєць, нарізані смужками. Жовтки солять і розтирають, змішують зі сметаною, цукром, оцтом та олією. Всю масу збивають і заливають листя редьки, посипаючи згори дрібно посіченим зіллям цибулі, петрушки, кропу.
| |
| − |
| |
| − | Салат з листків редьки збуджує апетит, сприяє виділенню шлункового соку. У народній медицині такий салат з гірчичною олією використовували під час застуди та як сечогінний засіб.[2]
| |
| − |
| |
| − | В Китаї спалюють олію дикої і культурної редьки для отримання сажі, з якої роблять відому китайсьтку туш
| |
