Відмінності між версіями «Арештовувати»
| Рядок 24: | Рядок 24: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | + | 1.http://sum.in.ua/s/areshtovuvaty | |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Версія за 08:11, 22 жовтня 2018
Арешто́вувати, -вую, -єш, сов. в. арештува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Арестовывать, арестовать. 2) Забастовать (въ карточной игрѣ). Шейк. 3) Въ думѣ «про Самійла Кішку» употреблено въ значеніяхъ: вооружать и приготовлять къ стрѣльбѣ: Ой із города Трапезонта виступала галера... гарматами арештована. АД. І. 208. Тогді козаки собі добре дбали: сім штук гармат собі арештували, яссу воздавали. АД. І. 217.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках АРЕШТОВУВАТИ, ую, уєш, недок., АРЕШТУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Брати кого-небудь під варту, позбавляти волі. Року 1877 з Франком сталася пригода: його й цілу редакцію «Друга» арештовують (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 32); У Карпа Нехльоди двоє міліціонерів одібрали наган, а його самого арештували й відправили до повітового міста (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 240).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 58.
