Відмінності між версіями «Навідати»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | '''Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 33. | |
| + | ''' | ||
| + | |||
| + | НАВІДУВАТИ, ую, уєш, недок., НАВІДАТИ, аю, аєш, док., перех. | ||
| + | |||
| + | 1. Відвідувати, провідувати кого-, що-небудь. Часто Христя під свято приходить до Мотрі побалакати, розважитись. Мотря й собі навідувала не вряди-годи Христю (Панас Мирний, II, 1954, 217); В коло обов'язків вихователя входило: ..бути присутнім на обіді й на вечері, навідувати спальні, влаштовувати бесіди й робити перевірку (Іван Микитенко, II, 1957, 549); Старий Перегуда вважав своїм обов'язком навідувати осиротілу Кухтину сім'ю, що без господаря лишилась (Арсен Іщук, Вербі вчани, 1961, 55); [Михайло:] А через те я повинен зараз вас покинуть, бо у мене є молода, і треба її навідать (Карпенко-Карий, III, 1961, 30); Він приймав у себе старого листоношу Федора Вуренкіна, що навідав його з цілою юрбою внуків та внучок (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 221); * Образно. Там, далеко, на Вкраїні, Сяє сонечко ясне, Світить людям, та в чужині Не навідає мене (Павло Грабовський, I, 1959, 90). | ||
| + | |||
| + | 2. заст. Відшукувати, знаходити що-небудь. Навідала [дівчина] кубелечко, де утка несеться (Павло Чубинський, V, 1874, 185). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 20:07, 21 жовтня 2018
Навідати, -ся. См. Навідувати, -ся.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 33.
НАВІДУВАТИ, ую, уєш, недок., НАВІДАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Відвідувати, провідувати кого-, що-небудь. Часто Христя під свято приходить до Мотрі побалакати, розважитись. Мотря й собі навідувала не вряди-годи Христю (Панас Мирний, II, 1954, 217); В коло обов'язків вихователя входило: ..бути присутнім на обіді й на вечері, навідувати спальні, влаштовувати бесіди й робити перевірку (Іван Микитенко, II, 1957, 549); Старий Перегуда вважав своїм обов'язком навідувати осиротілу Кухтину сім'ю, що без господаря лишилась (Арсен Іщук, Вербі вчани, 1961, 55); [Михайло:] А через те я повинен зараз вас покинуть, бо у мене є молода, і треба її навідать (Карпенко-Карий, III, 1961, 30); Він приймав у себе старого листоношу Федора Вуренкіна, що навідав його з цілою юрбою внуків та внучок (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 221); * Образно. Там, далеко, на Вкраїні, Сяє сонечко ясне, Світить людям, та в чужині Не навідає мене (Павло Грабовський, I, 1959, 90).
2. заст. Відшукувати, знаходити що-небудь. Навідала [дівчина] кубелечко, де утка несеться (Павло Чубинський, V, 1874, 185).
Ілюстрації
|
|
|
|
