Відмінності між версіями «Лущити»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
 +
<gallery>
 +
Файл:Example.jpg|Опис1
 +
Файл:Example.jpg|Опис2
 +
</gallery>
 
<gallery>
 
<gallery>
 
Файл:Example.jpg|Опис1
 
Файл:Example.jpg|Опис1

Версія за 16:58, 21 жовтня 2018

Лущити, -щу, -щиш, гл. Снимать кору, шелуху, кожицу (съ плодовъ, яицъ). 2) Колотить. Піймав і давай лущити йому боки києм. О. 1862. X. 36. Запорожці... татар і туркоту лущать. Стор. МПр. 43. 3) Брать (о деньгахъ). Лущитимуть з нас грошики, та й ні гадки! Мир. ХРВ. 386.