Відмінності між версіями «Осаул»

Версія за 02:20, 21 жовтня 2018

Осаул, -ла, м. = Осавул.

Тлумачення словника Бориса Грінченка

ОСАВУ́Л, а, ч., іст.

1. Виборна службова особа, що обіймала одну з адміністративно-військових посад на Україні в XVII-XVIII ст. Після шведської пожоги, тоді, як протурили запорожців з Чортомлика у Туреччину.., був військовим осавулом оцей самий Дорош (Стор., І, 1957, 202); 2. Офіцерський чин у козачих військах дореволюційної Росії. Під’їхав калмик-осавул, і козачня, понасуплювавшись, мовчки розступилася перед ним (Гончар, II, 1959, 93).

3. рідко. Те саме, що осаву́ла 1. — Як був інший осавул над нами, ми їли на обід та на вечерю мамалигу з бринзою (Н.-Лев., III, 1956, 296).

Тлумачення слова у сучасних словниках

•Осавул, ла, м. Есаулъ. Беруть коня осавули, товариство зброю. Чуб. V. 811.

•Осаву́л — виборна службова особа, що обіймала одну з адміністративно-військових посад в Україні XVII – XVIII ст.; як старшинська посада в козачому війську мала власну ієрархію: генера́льний осаву́л, і, полкови́й осаву́л, артилері́йський осаву́л, со́тенний осаву́л. Беруть коня осавули, товариство зброю (П. Чубинський); Молодий гетьман Остряниця і старезний Гуня, а за ним полковники, осавули і генеральний бунчужний ішли на чолі силенного війська (О. Довженко).

Ілюстрації

Медіа

Цікава інформація

Козачі звання, чини і погони більш високих по займаній посаді козаків складалися з осавула, що був аналогом майора, військового старшини, що виконував обов'язки підполковника і козачого полковника, який і був, власне, полковником, з усіма вихідними з цього звання правами та обов'язками. На погонах осавула, так само як і у підхорунжого, була одна довга, паралельна погона лички, але не було зірочок. Погон військового старшини був прикрашений відразу двома паралельними личками і трьома зірочками, а на погонах козачого полковника були просто два лички, як у військового старшини, і не було зірок взагалі. Традиційне звернення до всіх головних чинам - ваше високоблагородіє. Це був старший офіцерський склад, який в більшості своїй і командував безпосередньо великими силами козаків як під час ведення бойових дій, так і в мирний час.

Джерела та література

О.П.Довженко. Тарас Бульба /літературний сценарій с. 29-80/

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 751.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 64.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 421.

http://faqukr.ru/osvita/146873-kozachi-zvannja-chini-i-pogoni-polozhennja-pro.html

Зовнішні посилання

http://ukrlit.org/slovnyk/zhaivoronok_znaky_ukrainskoi_etnokultury

http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy

http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh