Відмінності між версіями «Покрівля»
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | ПОКРІ́ВЛЯ, і, жін. | ||
+ | 1. Те, чим покривається верхня частина будівлі. Колись зелена залізна покрівля злущилася (Панас Мирний, IV, 1955, 16); З бляшаної покрівлі стікали каплі в дубовий дзбан (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 104); Уперлися в небо готичні шпилі, Рожеві дахи, черепичні покрівлі... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 294); * Образно. Його ведуть у промерзлий чистий світанок, який легкою синьою покрівлею накриває засніжений полумисок долини (Михайло Стельмах, I, 1962, 170); | ||
+ | // Те саме, що дах 1. Ряди небілених хат з пласкими земляними покрівлями стояли один над другим так, що покрівля одного дому служила подвір'ям для другого (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 290); Праворуч занурювалася в небо гостроверха вежа ратуші і похмура чотиригранчаста дзвіниця костьолу Святої Діви з двосхилою покрівлею (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 5); Відгодівельні площадки мають піднавіс з односхилою покрівлею (Свинарство, 1956, 314). | ||
+ | 2. перен. Приміщення, пристосоване, признач. для життя людей; житло. | ||
+ | ♦ Жити під однією покрівлею — жити в одній хаті. — Я з нею зроду-звіку не буду жити під однією покрівлею, — кричала Кайдашиха (Нечуй-Левицький, II, 1956, 359). | ||
+ | 3. рідко. Верхній шар, що покриває щось; покрив. Товстою покрівлею прикрило курево [куриво] його празникову одежу (Панас Мирний, I, 1954, 282); Напровесні ще крижана покрівля сковує води й землю, а попід снігом уже риються дрібнесенькі струмочки та роблять потай свою роботу до недалекого сонячного воскресіння (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 124); | ||
+ | // Те, що прикриває собою що-небудь; прикриття. По обидва боки дороги виструнчились могучі клени, сосни, старі берези, утворюючи таку густу покрівлю, що навіть сонце не може пробитися крізь неї (Анатолій Шиян, Партиз. край, 1946, 135). | ||
− | + | 4. гірн. Верхній, похилий бік жили (див. жила 1 3). Проблема гірського тиску і управління покрівлею є однією з найдавніших у гірничій справі, що здавна привертала до себе увагу вчених усіх країн (Вісник АН УРСР, 12, 1957, 45). | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [Lpokrivlya201017.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [Lpokrivlya2)201017.jpg|x140px]] |
− | + | ||
− | + | ||
|} | |} | ||
− | |||
− | |||
− | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 50. | ||
− | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Версія за 02:24, 21 жовтня 2018
Покрівля, -лі, ж. 1) Кровля. Левиц. І. 90. Стріха місцями повигнивала, покрівля дегде провалилася, вікна побиті. Мир. ХРВ. 24. Ключ у нас завжде лежав під стріхою у покрівлі. Екатериносл. у. (Залюб.). 2) Глиняная покрышка для ульевъ. Богодух. у.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980) Тлумачення слова у сучасних словниках ПОКРІ́ВЛЯ, і, жін.
1. Те, чим покривається верхня частина будівлі. Колись зелена залізна покрівля злущилася (Панас Мирний, IV, 1955, 16); З бляшаної покрівлі стікали каплі в дубовий дзбан (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 104); Уперлися в небо готичні шпилі, Рожеві дахи, черепичні покрівлі... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 294); * Образно. Його ведуть у промерзлий чистий світанок, який легкою синьою покрівлею накриває засніжений полумисок долини (Михайло Стельмах, I, 1962, 170); // Те саме, що дах 1. Ряди небілених хат з пласкими земляними покрівлями стояли один над другим так, що покрівля одного дому служила подвір'ям для другого (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 290); Праворуч занурювалася в небо гостроверха вежа ратуші і похмура чотиригранчаста дзвіниця костьолу Святої Діви з двосхилою покрівлею (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 5); Відгодівельні площадки мають піднавіс з односхилою покрівлею (Свинарство, 1956, 314).
2. перен. Приміщення, пристосоване, признач. для життя людей; житло. ♦ Жити під однією покрівлею — жити в одній хаті. — Я з нею зроду-звіку не буду жити під однією покрівлею, — кричала Кайдашиха (Нечуй-Левицький, II, 1956, 359).
3. рідко. Верхній шар, що покриває щось; покрив. Товстою покрівлею прикрило курево [куриво] його празникову одежу (Панас Мирний, I, 1954, 282); Напровесні ще крижана покрівля сковує води й землю, а попід снігом уже риються дрібнесенькі струмочки та роблять потай свою роботу до недалекого сонячного воскресіння (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 124); // Те, що прикриває собою що-небудь; прикриття. По обидва боки дороги виструнчились могучі клени, сосни, старі берези, утворюючи таку густу покрівлю, що навіть сонце не може пробитися крізь неї (Анатолій Шиян, Партиз. край, 1946, 135).
4. гірн. Верхній, похилий бік жили (див. жила 1 3). Проблема гірського тиску і управління покрівлею є однією з найдавніших у гірничій справі, що здавна привертала до себе увагу вчених усіх країн (Вісник АН УРСР, 12, 1957, 45).
Ілюстрації
[Lpokrivlya201017.jpg|x140px]] | [Lpokrivlya2)201017.jpg|x140px]] |
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 50.