Відмінності між версіями «Овеча»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Джерела та література) |
(→Див. також) |
||
Рядок 32: | Рядок 32: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B2%D1%87%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE Вівчарство] | ||
+ | |||
+ | *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%8F_%D0%94%D0%BE%D0%BB%D0%BB%D1%96 Овеча Доллі] | ||
+ | |||
+ | *[http://igormelika.com.ua/moi-karpati/zhittya-buttya/polonini-povni-chariv Вівчарство в Карпатах] | ||
+ | |||
+ | *[http://igormelika.com.ua/moi-karpati/karpatska-gostna/vse-pro-brinzu Бринза — головний продукт вівчарства] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== |
Версія за 16:31, 19 жовтня 2018
Овеча, -чати, с. Ягненокъ; овечка. Бере (вовк) чи овеча, чи порося. О. 1861. VIII. 96. Пара воликів єсть і овечат трохи. Рудч. Ск. І. 207.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОВЕЧА́, а́ти, с. Пестл. до вівця́. Вона вирвала бадилину нехворощі і гнала додому худесенькі овечата (Н.-Лев., III, 1956, 329); — Прийдеться, мабуть, — гадає Марта, — й овечата продати під осінь, а ціна ж тепер на скотину — не годуй краще… (Кос., Новели, 1962, 64); * У порівн. Переполохані панянки тулились по кутках, як овечата розігнаної вовком отари (Стор., І, 1957, 375).
Орфографічний словник української мови. 2005
овеча́ іменник середнього роду, істота