|
|
| Рядок 73: |
Рядок 73: |
| | | | |
| | [[Категорія:Лю]] | | [[Категорія:Лю]] |
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут/слова2018]] | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] |
| | [[Категорія:Слова 2018 року]] | | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 03:05, 22 листопада 2018
Лю́тити, -чу, -тиш, гл. Сердить, раздражать. Желех.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Лю́тити, -чу, -тиш, гл. Сердить, раздражать. Желех.
| Орфографія (словоформи) |
однина |
множина
|
| |
Наказовий спосіб |
|
| 1 особа |
|
люті́мо, люті́м
|
| 2 особа |
люти́ |
люті́ть
|
| |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
|
| 1 особа |
люти́тиму |
люти́тимемо, люти́тимем
|
| 2 особа |
люти́тимеш |
люти́тимете
|
| 3 особа |
люти́тиме |
люти́тимуть
|
| |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
|
| 1 особа |
лючу́ |
лютимо́, люти́м
|
| 2 особа |
люти́ш |
лютите́
|
| 3 особа |
люти́ть |
лютя́ть
|
| |
МИНУЛИЙ ЧАС |
|
| чол. р. |
люти́в |
люти́ли
|
| жін. р. |
люти́ла |
люти́ли
|
| сер. р. |
люти́ло |
люти́ли
|
| |
ДІЄПРИСЛІВНИК |
|
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
лютячи |
|
| МИНУЛИЙ ЧАС |
лютивши |
|
ЛЮТИ́ТИ (дуже сердити, доводити до крайнього гніву), РОЗЛЮ́ЧУВАТИ, РОЗЛЮТО́ВУВАТИ, РОЗ’ЯРЯ́ТИ, ОЗВІ́РЮВАТИрозм.,БІСИ́ТИрозм.рідше. - Док.: розлютува́ти, розлюти́ти, роз’ю́ши́ти, роз’яри́ти, озві́рити, збіси́ти, осатани́тирозм.рідше.Він не здобув кохання Олесі, і свідомість своєї безпорадності перед дівчиною часом лютила його (М. Ю. Тарновський); Мовчанка ще дужче розлючує його (А. Хижняк); Ми думали, що биття озвірить учителя, розсердить, розлютить його (І. Франко); Розмовляли [відвідувачі] по-мадярськи, і це мене ще більше роз’юшило (переклад С. Масляка); Летить [Турн], щоб потрошить Троян; І роз’ярив дружину злую (І. Котляревський); Ізмалечку бісять мене дармоїди (І. Муратов); Відмовилась [наречена] од подарунка, хоч як не вмовляв її хлопець. Ця впертість збісила парубка (М. Стельмах). - Пор. се́рдити
СЕ́РДИТИ (викликати почуття гніву), ГНІВИ́ТИ, ГНІ́ВАТИ, ПРОГНІВЛЯ́ТИ, ЗЛИ́ТИ, ЗЛОСТИ́ТИ, ОЗЛО́БЛЮВАТИ, ОЗЛОБЛЯ́ТИ. - Док.: розсе́рдити, осе́рдитирідшерозгніви́ти, розгні́вати, прогніви́ти, прогні́вати, погніви́ти, угнівити[вгніви́ти]рідшерозізли́ти, обізли́ти, озли́ти, озлоби́ти. А ввечері мій Ярема(От хлопець звичайний!), Щоб не сердить отамана, Покинув Оксану (Т. Шевченко); З ким жити, того не гнівити (прислів’я); Ще злить мене сей культ празникування, все одно як культ вінчання (Леся Українка); Незрозуміла Гальванескова балаканина дратувала й злостила її (Ю. Смолич); [Одарка:] Йому, бач, співи на думці, а до мене й не забалака!.. Чим я тебе прогнівила?.. (М. Кропивницький). - Пор. 2. дратува́ти, люти́ти.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
