Відмінності між версіями «Овеча»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Джерела та література) |
(→Джерела та література) |
||
| Рядок 53: | Рядок 53: | ||
*[http://traditions.in.ua/usna-narodna-tvorchist/baiky/1253-gadiuka-i-yagnia-l-glibova-baika Гадюка і Ягня (байка Л. Глібова)] | *[http://traditions.in.ua/usna-narodna-tvorchist/baiky/1253-gadiuka-i-yagnia-l-glibova-baika Гадюка і Ягня (байка Л. Глібова)] | ||
| − | *http://sum.in.ua/s/jaghnja Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | + | *[http://sum.in.ua/s/jaghnja Академічний тлумачний словник (1970—1980)] |
| − | *https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D1%8F Орфографічний словник української мови] | + | *[https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D1%8F Орфографічний словник української мови] |
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Версія за 13:41, 19 жовтня 2018
Овеча, -чати, с. Ягненокъ; овечка. Бере (вовк) чи овеча, чи порося. О. 1861. VIII. 96. Пара воликів єсть і овечат трохи. Рудч. Ск. І. 207.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОВЕЧА́, а́ти, с. Пестл. до вівця́. Вона вирвала бадилину нехворощі і гнала додому худесенькі овечата (Н.-Лев., III, 1956, 329); — Прийдеться, мабуть, — гадає Марта, — й овечата продати під осінь, а ціна ж тепер на скотину — не годуй краще… (Кос., Новели, 1962, 64); * У порівн. Переполохані панянки тулились по кутках, як овечата розігнаної вовком отари (Стор., І, 1957, 375).
Орфографічний словник української мови. 2005
овеча́ іменник середнього роду, істота
Ілюстрації
