Відмінності між версіями «Гаврях»

Версія за 07:13, 19 жовтня 2018

Гаврях, -ха, м. = Ховрах. Драг. 241.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ХОВРА́Х, а, чол. Невелика тварина з роду гризунів родини білячих, поширена в Європі, Азії та Північній Америці; завдає великої шкоди посівам. Старшому бог у всьому помагає: посіє пшеницю, то вона виросте заввишки з чоловіка і по четверті з копи зерна дасть; а у меншого — або градом виб'є, або ховрах понівечить (Олекса Стороженко, I, 1957, 30); Польові миші, ховрахи і хом'яки тягли зерно одним їм відомими стежками і ходами під землею, де влаштовували цілі комори запасів на зиму (Оксана Іваненко, Ліс. казки, 1954, 134); Жирні, відгодовані ховрахи бігають по полю, інколи зупиняються на горбиках, щоб свиснути (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 173); * У порівняннях. Імлистими ранками, коли ворог пострілював навмання, піхотинці вилізали з своїх глеюватих окопів, як ховрахи (Олесь Гончар, III, 1959, 208); — Тихо? Тихо... Коли, бачу, вискочила з хати Юхимиха, глянула туди-сюди. А потім рукою знак подає. Висунувся тоді Ступчак, мов ховрах із нори (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 350).

Крапчастий ховрах — дрібна короткохвоста тварина цієї родини, яка відзначається виразною плямистістю хутра; один з видів цієї тварини, поширених на Україні.

(Citellus) — рід гризунів род. білячих. Довж. тіла 14—40 см, хвоста 4—25 см. Волосяний покрив м'який, забарвлення звичайно жовто-сіре, іноді з світлими плямами або смугами. Поширений в Євразії й Пн. Америці. Населює степові, лісостепові та лучно-степові ландшафти. Живиться надземними і підземними частинами рослин, насінням, зрідка комахами. На зиму впадає у сплячку. Розмножується весною. Самка за рік має 1 приплід з 2—13 малят. Тривалість вагітності 23—28 днів. В роді — 20 видів, з них в СРСР — 12, у т. ч. в УРСР —3 : Х.крапчастий (С. suslicus), X. європейський (С. citellus) і X. сірий, або малий (С. pygmaeus). Більшість видів X. завдають шкоди с. г. Деякі (напр., X. жовтий — С. fulvus, X. довгохвостий — С. undulatus) — об'єкти хутрового промислу. X., особливо X. сірий, можуть бути носіями збудників чуми та ін. зоонозів.

Ховрахи — це рід гризунів з родини вивіркових. Таке визначення ховрахів ви, дорогі друзі, можете прочитати в будь-якому довіднику по зоології. Але ці слова настільки загальні щодо ховрахів, як визначення європеєць щодо національності людини. Насправді відомо більше 40 видів ховрахів, з них не менше 9 тільки в Росії. У сьогоднішній статті я не ставлю собі за мету описати особливості кожного виду, хоча в перспективі, якщо до цього буде інтерес, я можу це зробити. Сьогодні ж я розповім вам, дорогі друзі, про загальні риси всіх видів ховрахів.

Розмір ховраха коливається від 15 до 40 см. Забарвлення повністю залежить від середовища проживання та має досить широкий спектр. Поширені ховрахи на величезній території. Сама крайня точка, де був помічений ховрах на півночі, знаходиться за полярним колом, а на півдні навіть у пустелі. Вгору ховрахи можуть забратися на висоту до 3500 метрів над рівнем моря.

Практично скрізь ховрахи вважаються шкідниками, як мишей або щурів. Власне при їх плодючості (до 12 малюків за один виводок) і апетиті — це так і є. Часто знищення ховрахів заохочується. При згадці про ховрашка я згадую своє босоноге дитинство. Тоді ще був Радянський Союз і будь-яка, на думку держави, корисна компанія заохочувалася різними способами, в тому числі і фінансово. Тоді, у далекі 70-ті роки двадцятого століття були організовані по всій країні, так звані, заготконтори, які приймали від населення всілякі сільгосппродукти, в тому числі й шкурки ховрахів. Звичайно, особливої цінності ці шкурки не мали, але вони стимулювали знищення цих тварин. І ми, хлопчаки, полювали на ховрахів з повною самовіддачею. Адже як ще можна було отримати 5 копійок, про які не знають батьки. Що на них зазвичай купували, я краще промовчу.

Ховрах - іменник, чоловічий рід, істота, однина і множина

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Цікаві факти

• Рід ховрахів налічує 38 видів! • Вага ховраха може коливатися від 190 грам до 1,5 кілограм. • Живуть ховрахи в підземних нірках невеликими групами приблизно по 20-30 особин. • Люблять сидіти стовпчиком. • У них поганий зір. • Як і у людей, у ховрахів є слізні залози. • Вони вмиваються сльозами від пилу і бруду. • На кінчику хвоста у звірка розташувалися особливі чутливі закінчення, які дозволяють їм орієнтуватися в підземних ходах їх нір. • Вони не бояться навіть отруйних змій, особливо коли йдеться про захист дитинчат. • Вони їдять 2 рази на день: рано вранці і пізно ввечері, набиваючи щоки їжею. • Ховрахи спілкуються між собою за допомогою ультразвуку, людський слух при цьому вловлює ледь помітний звук, схожий на хрипкий шепіт. • Сплячий ховрах впадає в такий безпробудний стан анабіозу, що його сон вважається одним з найглибших серед представників тваринного світу. • Кожен ховрах сам будує собі нірку довжиною до 15 метрів на глибині від 1,5 до 7 метрів. • У них своя система ходів і “кімнат”. • Ховрахи споруджують “кімнати” для охорони поселення, для народження потомства (літні нори), для сплячки (зимові нори). • У зимовій сплячці знаходяться від 5 до 9 місяців в році. • У сплячку можуть впадати навіть при відсутності корму в будь-який час року. • Самки ховрахів – турботливі матері: поки потомство зростає і набирається сил, мати викопує їм окремі нори, куди діти перебираються. • Самостійне життя ховрахів починається в 4-5 місяців. • Ховрахи – вірні тварини. • Пару вони, найчастіше, вибирають на все життя!

Джерела та література

Зовнішні посилання