Відмінності між версіями «Забалакати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | {{#ev:youtube| | + | {{#ev:youtube|gxU9czQu9I4}} |
| − | {{#ev:youtube| | + | {{#ev:youtube|bz5W6M97Z3U}} |
|} | |} | ||
Версія за 07:17, 19 жовтня 2018
Забалакати, -ся. См. Забалакувати, -ся.
1. неперех. Намагатися почати розмову або вступати в розмову з ким-небудь. Жінки, аби розвіяти оте гнітюче мовчання, ..забалакують і про те, і про це, але розмова уривається (Ірина Вільде, Сестри.., 1958,
2. тільки док., перех. Втомити співбесідника довгою розмовою.
3. перех. Сторонніми розмовами відвертати увагу співбесідника від того, що його цікавить або що важливе для нього. Зараз підсіла [до чоловіка] та й ну його забалакувати (Словник Грінченка)
Ілюстрації
|
|
|
|
