Відмінності між версіями «Гок»

Версія за 00:28, 19 жовтня 2018

Гок, -ку, м. Степной загонъ для скота. Мнж. 178.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЗАГІН 1, гону, чол.,

1. Смуга, ділянка поля, пасовища і т. ін. Старий Онопрій день у день рано вибігав на свій загін, придивлявся свойому житу [до свого жита] (Іван Франко, III, 1950, 206); Кирило.. волочив засіяний загін (Мирослав Ірчан, II, 1958, 85); Робота електротракторами можлива тільки на вузьких загонах (Наука і життя, 5, 1956, 12).

2. Огороджене місце, куди заганяють худобу на ночівлю, відпочинок і т. ін.; велика загорода. Як же почула скотина кров, як заревуть, як двинуть лавою — батечки, розперли й вагони.., декотрі, позадиравши хвости, чкурнули в степ (Олекса Стороженко, I, 1957, 197); Побувала Горленко і в коморі, в конюшні, в загоні для овець (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 51); Не у стайні, не в загоні, А на волі стригуни (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 30).

Тлумачний словник Ушакова

Загін 1. тільки од. Дія по гл. загоняти і загнати в 1 знач. (Розм.). Загін коней у двір. 2. загороджений місце для худоби під відкритим небом. Корови влітку ночують в загоні.

Ілюстрації

Медіа Див. також Джерела та література Зовнішні посилання