Відмінності між версіями «Зіркий»
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 577. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 577. | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
Версія за 15:34, 18 жовтня 2018
Зірки́й, -а́, -е́. Зоркій. Говірка, зірка, моторна. Мкр. H. 12. Оченята продирать дитині, щоб було зірке. Мил. 27.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках:
ЗІРКИ́Й, а, е.
1. Який має добрий зір; гострозорий. Його вважали сильно там розумним, Казали, що орлині має очі, На вловах-бо і справді був зіркий (Максим Рильський, III, 1961, 163); Його зіркі очі вже намацали біля берега мініатюрний човник (Олесь Донченко, II, 1956, 80).
2. Пильний, уважний, спостережливий. Громи боїв лишилися позаду... Будь пильний, будь зіркий, стоокий будь. Про ворога ..не забудь (Максим Рильський, I, 1956, 187); Яша Стецюра хильнув зайвого, але твердо пам'ятав дане ним слово і під зірким поглядом Галини нітився, не переходячи меж (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 208).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 577.
Зірки́й, -а́, -е́. Зоркій. Говірка, зірка, моторна. Мкр. H. 12. Оченята продирать дитині, щоб було зірке. Мил. 27.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 154.
Ілюстрації
|
|
|
|
