Відмінності між версіями «Харчувати»
| Рядок 20: | Рядок 20: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:D13-4 | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:D13-4.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 14:46, 18 жовтня 2018
Харчувати, -чую, -єш, гл. 1) Кормить, давать столъ, прокармливать. Уже се мусить всякий знати, що військо треба харчувати. Котл. Ен. IV. 63, А що ти візьмеш? А що дасте. Аби харчували. Грин. ІІ. 116. 2) Харчуйте здорові! Хлѣбъ да соль! Харчуйте здорові! Дякувать, просимо і вас. Шух. І. 140.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ХАРЧУВАТИ, ую, уєш, недок.
1. перех. Давати кому-небудь їжу; годувати. Уже ж се мусить всякий знати, Що військо треба харчовати [харчувати] (Іван Котляревський, I, 1952, 192); Як вони молотили в о. Артемія жито, то наймички погано їх харчували (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 151); То була громадська господа, там харчували дітей червоноармійців села та безпритульних, що жили в родинах колгоспників (Іван Ле, Мої листи, 1945, 31).
2. перех. Утримувати кого-небудь. Пасічникуванням заробляв [дід] собі хліб та харчував свою бабу й приймачку (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 196).
3. перех., перен., розм. Бути джерелом засобів до існування; годувати.
4. перех., рідко. Забезпечувати живі організми поживними речовинами, водою і т. ін.; живити. Кров тече від серця артеріями і розносить по всьому організму життєдайні й життєтворчі речовини, харчує весь організм (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 201).
5. неперех., діал. Їсти. — Я не маю часу, я не маю часу. Бійтеся бога, люди добрі! Ви вже харчували, а у мене ще й дрібки у роті не було (Гнат Хоткевич, II, 1966, 14); Майстер скінчив свою роботу і харчував коло стола (Марко Черемшина, Тв., 1960, 68). ♦ Харчуйте здорові — побажання доброго апетиту.
Ілюстрації
|
|
|
|
