Відмінності між версіями «Сюдою»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Орфографічний словник української мови)
(Орфографічний словник української мови)
Рядок 21: Рядок 21:
 
==Орфографічний словник української мови==
 
==Орфографічний словник української мови==
  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:9f4717eb-ec6a-4f77-8ed5-c95362026d8a.jpg|x140px]]
+
[[Зображення:9f4717eb-ec6a-4f77-8ed5-c95362026d8a.jpg|x460px]]
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==

Версія за 14:44, 18 жовтня 2018

Сюдою, нар. Этой дорогой, этимъ путемъ, въ этомъ направленіи. Чи не бачив парубка і дівки, чи не йшли сюдою? Рудч. Ск. І. 147. Йди правдою, то скрізь тобі шляшок битий: чи тудою, чи сюдою, чи на схід сонця, чи на захід. МВ. (КС. 1902. X. 142).


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

СЮДОЮ - сюди, сюда.

Йди правдою, то скрізь тобі шляшок битий: чи тудою, чи сюдою, чи на схід сонця, чи на захід. МВ. (КС. 1902. X. 142).

Тлумачення, значення слова «сюдою»:

СЮДОЮ, присл., розм.

1. Цією дорогою, цим шляхом; у цьому напрямку. [Гострохвостий:] Сюдою дівчата ходять по воду, сюди виходять пісень послухати (Нечуй-Левицький, IX, 1967, 240); — Сюдою ближче, Ірцю, — вказала рукою Лаура (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 196).

Тудою й сюдою див. тудою.

2. У місце, назване раніше або відоме з наявної ситуації. — Розстріляли, сучі сини. Ось, бачите, дірка. Сюдою увійшла [куля], а сюдою ось вийшла (Олександр Довженко, I, 1958, 344).

Орфографічний словник української мови

9f4717eb-ec6a-4f77-8ed5-c95362026d8a.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання