Відмінності між версіями «Навістити»
(→Медіа) |
(→Див. також) |
||
| Рядок 22: | Рядок 22: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%89%D0%B0%D1%82%D0%B8 | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Версія за 11:44, 18 жовтня 2018
Навістити. См. Навіщати.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
НАВІЩАТИ, аю, аєш, недок., НАВІСТИТИ, іщу, істиш, док., перех. Те саме, що навідувати 1. Через день навіщає [свекор] сватів (Панас Мирний, I, 1954, 230); — Я навіщатиму вас, коли буде змога (Анатолій Шиян, Партиз. край, 1946, 72); Був гарний осінній день, коли Ґава знову навістив хату Староміського (Іван Франко, III, 1950, 66); От і відпочили [Степан з товаришами], Друга навістили У селі Кривому (Микола Шпак, Вибр., 1952, 157); * Образно. Як вона тремтіла.., як побоювалася, щоб його яке лихо не навістило (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 23).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%89%D0%B0%D1%82%D0%B8
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 34.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 471.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 34.
